 |
 |
 |
|
НАЙДОРОЖЧІ ТВОРИ МИСТЕЦТВА 2024 РОКУ
01 лютого 2025 року
Рік, що минув, на арт-ринку відзначився спадом в найдорожчому сегменті предметів мистецтва. Навіть листопад, чудовий місяць, коли у великих аукціонних домах традиційно спостерігаються найвищі результати, не виправдав сподівань: продажі на знакових осінніх торгах трійки лідерів – «Сотбіс», «Крістіс» та «Філіпс» – були на 40 % нижчими від показників попереднього року. Натомість зростання показав сегмент недорогих творів мистецтва вартістю до 10 тис. дол. Проте на світових аукціонах, як завжди, загалом кілька сотень лотів досягли семи-, а подекуди й восьмизначних сум, а один навіть спромігся перевершити позначку у 100 млн дол. Що ж до самого мистецтва, яке цікавило колекціонерів, спостерігалося помітне зростанням інтересу до сюрреалізму – стилю незвичайного, оригінального і, можливо, у чомусь навіть небезпечного, адже поштовх до його розвитку дали різні окультні вірування та магічні практики, якими займалися деякі представники цього напрямку.
Cаме у 2024 р. минуло рівно століття з часу появи «Сюрреалістичного маніфесту», написаного Андре Бретоном. Попитом протягом року користувалися твори жінок-сюрреалісток, зокрема Доротеї Таннінг та Елеонори Каррінгтон, а серед митців-чоловіків рекордсменом року став відомий бельгійський художник і прихильник алхімії Рене Маґрітт, добре знаний у світі передусім завдяки зображенням таємничого чоловіка в капелюсі.
1. Рене Маґрітт, Імперія світла (1954) – 121,2 млн.дол.
Рене Магрітт, Імперія світла (1954), полотно, олія, 146 х 114 см. Зображення: © Estate of Rene Magritte. Фото: jppyro.wordpress.com
На торгах «Крістіс», які відбулися 19 листопада у Нью-Йорку, найвищу оцінку отримала картина Рене Маґрітта під назвою «Імперія світла», яка пішла з молотка за рекордні 121,2 млн дол., перевищивши естімейт у 95 млн дол. і ставши найдорожчим твором художника. Всього однойменних картин існує цілих двадцять сім: сімнадцять з них написані олією, десять – гуашшю. Протягом 1940-1960-х рр. художник створив цикл «Імперія світла» із загадкових безлюдних міських пейзажів, у яких немає жодних чудернацьких істот або дивних предметів, характерних для сюрреалізму, – лише незвичайний контраст темної нічної вулиці і яскравого денного неба.
Потрапила картина Магрітта на аукціон «Крістіс» у 2024 р. в рамках розпродажу колекції недавно померлої румунсько-американської дизайнерки Міки Ертегюн, яка протягом понад півстоліття не бажала розлучатися з цим полотном, придбаним ще у 1968 р. Після смерті власниці сюрреалістичний пейзаж став ласою здобиччю для інших колекціонерів, адже саме роботи з циклу «Імперія світла» належать до найдорожчих творів Маґрітта.
2. Ед Рушей, Стандарт Стейшн (1964) – 68,3 млн дол.
Ед Рушей, Стандарт Стейшн, десятицентовий вестерн, розірваний навпіл (1964), полотно, олія, 165,1 х 308,6 см. Зображення: © Ed Ruscha.
Другу сходинку серед найдорожчих аукціонних продажів у 2024 р. посіла робота сучасного американського художника Еда Рушея (Ed Ruscha). Живопис Рушея з добре знайомими американській публіці зображеннями заправок – справжніх оаз посеред довгих безлюдних шосе, а також текстові картини з короткими висловами або лише одним словом, наприклад, «Radio», зробили його однією із зірок поп-арту поряд з Енді Ворголом, Джаспером Джонсом і Роєм Ліхтенштейном. Звичайно, всесвітньо відоме ім’я Еду Рушею забезпечили не лише його роботи: без таких дилерів як Лео Кастеллі і Ларрі Ґаґосян, а також колекціонерів, які підтримували художника, зокрема подружжя Джека і Джоан Квінн та спадкоємців косметичного магната Макса Фактора, Дона і Лінн Фактор, досягти світового визнання і сьогоднішнього рівня цін було б неможливо. Серед сучасних поціновувачів Рушея – зокрема й мільярдер Джефф Безос.
Картина, про яку йде мова, завдовжки майже три метри, а її повна назва не менш довга і, можливо, на перший погляд дещо дивна: «Стандарт Стейшн, десятицентовий вестерн, розірваний навпіл». «Стандарт Стейшн» (Standard Station) – одна з найвідоміших серій робіт Рушея, яка складається з багатьох варіацій на тему заправних станцій компанії «Standard Oil», а заданий у назві даної картини «десятицентовий вестерн, розірваний навпіл» – це зображений у її верхньому правому кутку надірваний дешевий журнал коміксів. Такий своєрідний тромплей, обман ока, який створює ілюзію, ніби до картини причепили справжній журнал, а насправді ж він написаний олійними фарбами. На вечірньому аукціоні «Крістіс», який пройшов 19 листопада відразу по завершенні вже згаданого розпродажу колекції Міки Ертегюн, картину Еда Рушея придбали за 68,3 млн дол. (попередня оцінка становила 50 млн дол.), що стало новим рекордом художника.
3. Клод Моне, Латаття (1914-1917) – 65,5 млн дол.
Клод Моне, Латаття (1914-1917), полотно, олія, 175 х 135,4 см. Фото: колекція Сідель Міллер, суспільне надбання через Christopher Cabbage/x.com
Попереднього дня, 18 листопада у нью-йоркському відділі «Сотбіс» пройшов аукціон з ефектною назвою «Спадщина краси» (Legacy of Beauty), під час якого відбувся розпродаж спадку померлої у лютому 2024 р. Сідель Міллер – американської підприємиці та співзасновниці бренду «Matrix», відомого в індустрії краси виробника продукції для нарощування вій та догляду за волоссям. Протягом життя Міллер зібрала значну колекцію робіт модерністів (Кандинського, Матісса, Пікассо, Маґрітта, Леже), також не оминувши увагою і всесвітньо улюбленого імпресіоніста Клода Моне, який завоював прихильність публіки своїми залитими світлом пейзажами та сотнями зображень ставочка з лататтям. Весь цикл «Латаття» (або «Водяні лілії») налічує близько двохсот п’ятдесяти картин, які разом з іншою серією, «Стогами сіна», користуються найбільшим попитом. Картина Моне з колекції Сідель Міллер пішла з молотка за 65,5 млн дол., перевищивши естімейт у 60 млн дол.
Є в цій картині один нюанс, який потенційно міг би ускладнити продаж, хоча цього й не сталося. Річ у тому, що це полотно, як і деякі інші роботи Клода Моне, має не оригінальний підпис художника, а факсимільний. За свого життя Моне підписував тільки ті твори, які надходили до галерей для виставок та продажу. Ті ж роботи, які ніколи не бували за межами його майстерні, по смерті Моне залишилися непідписаними. Незабаром спадкоємці художника виготовили штамп і поставили на всіх непідписаних творах факсимільний підпис, який помітно впливає на вартість картин: роботи зі штампом коштують дешевше, ніж зі справжнім автографом. Проте винятком є славнозвісні зображення латаття, настільки популярні, що багато колекціонерів готові сплачувати доволі високу ціну, незважаючи на згаданий нюанс.
4. Жан-Мішель Баскія, Без назви (ELMAR) (1982) – 46,4 млн дол.
Жан-Мішель Баскія, Без назви (ELMAR) (1982), полотно, акрил, олія, аерозольна фарба, ксерокопія, колаж, 172,7 x 236,5 см. Зображення: © Estate of Jean-Michel Basquiat. Фото: www.secretmarseille.com www.secretparis.fr, CC BY-NC-SA 2.0 через flickr.com
Цю картину Жана-Мішеля Баскії, який помер у віці двадцяти семи років, досі залишаючись найпопулярнішим молодим художником світу, у 1984 р. придбав італійський антрополог та колекціонер Франческо Пелліцці, який особисто був добре знайомий з Баскією. Відтоді протягом майже сорока років картина залишалася в одних руках.
Свою назву – «ELMAR» – картина отримала від підпису, який видно під невеликою чорною фігурою з крилами, зображеною вгорі ліворуч («ELMAR» означає «El mar» – «море» в перекладі з іспанської). Без підказки фахівців зрозуміти іконографію Баскії не так вже й просто: чорна фігура, яка може здатися звичайною вороною чи іншим птахом, насправді за задумом художника зображає ангела, який падає з небес. У цій роботі поєдналися і біблійні мотиви, і вуличні графіті, а також елементи стародавнього африканського наскельного живопису (відомо, що у своїй майстерні художник мав книжку «Африканське наскельне мистецтво», до якої часто звертався). Ця притаманна багатьом роботам Баскії поліфонічність і зацікавила антрополога Франческо Пелліцці, який став одним з його найбільших колекціонерів. У серпні 2023 р. Пелліцці помер, а у травні 2024-го його спадкоємці виставили «ELMAR» на аукціон «Філіпс». Попередньо роботу Баскії оцінили у 40-60 млн дол., а фінальна ціна склала 46,5 млн дол.
5. Рене Маґрітт, Близький друг (1958) – 42,7 млн дол.
Рене Магрітт, Близький друг (1958), полотно, олія, 72,6 х 64,9 см. Зображення: © Estate of Rene Magritte. Фото: © Gilbert and Lena Kaplan Collection через likeandmention.wordpress.com
Написана у 1958 р. картина Рене Маґрітта під назвою «Близький друг» у 1980 р. потрапила до приватної колекції американського диригента і видавця Гілберта Каплана, який за сумісництвом був ще й дослідником творчості свого улюбленого художника і написав працю, присвячену Маґрітту. Відтоді «Близький друг» не з’являвся на ринку, доки спадкоємці колекціонера не виставили картину у березні 2024 р. на аукціоні «Сотбіс» у Лондоні, де полотно зі знаковим образом чоловіка в капелюсі стало бажаним трофеєм для інших шанувальників митця. Ціна продажу очікувалася в діапазоні від 30 до 50 млн фунтів стерлінгів, а завершилися торги з результатом 33,6 млн фунтів (42,7 млн дол.).
Чому ж художника так вабив цей образ, який з’являвся на його картинах протягом всього життя, починаючи з середини 1920-х? Відповідь насправді доволі проста: круглий капелюх, який ще називають «котелком», був для Маґрітта символом анонімності і безликості, адже це типовий атрибут представника середнього класу кінця ХІХ – початку ХХ ст. Сам художник, не бажаючи виділятися з натовпу, залюбки носив такі капелюхи, навіть тоді, коли вони вже вийшли з моди. Парадоксальним чином цей простий предмет одягу став одним з найзагадковіших образів в іконографії Рене Маґрітта.
6. Густав Клімт, Портрет фройляйн Лізер (1917) – 32 млн дол.
Густав Клімт, Портрет фройляйн Лізер (1917), полотно, олія, 140 х 80 см. Фото: faz.net, суспільне надбання, через Вікісховище
Усі вже звикли до того, що найдорожчі лоти продаються на аукціонах «Крістіс» і «Сотбіс», дещо рідше – у домах «Філіпс» та «Бонемс», а головним центром торгівлі найціннішими творами мистецтва є Нью-Йорк, за яким слідом ідуть Лондон та Гонконг. Проте цього разу один з найдорожчих предметів року продали на австрійському аукціоні «Im Kinsky», який працює у Відні в приміщенні розкішного Палацу Кінскі, побудованого у XVIII ст.
Остаточно не з’ясовано, хто саме з кількох «фройляйн Лізер», які походили з родини заможних єврейських промисловців, позував Клімту для цього портрета: згідно однієї версії, на картині зображена Маргарита Констанца Лізер, інша припускає, що позувати могла одна з її родичок – Елен або Анна. Художник не встиг закінчити роботу над цим полотном, яке по його смерті у 1918 р. знайшли в майстерні та передали родині Лізерів. Остання власниця картини Клімта, яка походила з цієї родини, загинула у 1943 р. під час Голокосту, і стосовно подальшої долі портрета тривалий час не було достовірних даних.
Лише на початку 2024 р. стало відомо, що нібито з середини 60-х рр. «Портрет фройляйн Лізер» протягом багатьох десятиліть висів у вітальні анонімного австрійського колекціонера, спадкоємці якого й виставили картину на торги в «Im Kinsky». Проведене дослідження не знайшло доказів на користь того, що картину Клімта було незаконно конфісковано в Лізерів і що їхні нащадки могли б претендувати на реституцію. Тож портрет було продано на віденських торгах за 35 млн євро (32 млн дол.), хоча попередньо розраховували отримати й вищу суму – естімейт становив 30-50 млн євро. Для Клімта ціна не така вже й висока, проте для самого аукціонного дому сума стала найвищою в його історії.
7. Енді Воргол, Квіти (1964) – 35,5 млн дол.
Енді Воргол, Квіти (1964), полотно, акрил, флуоресцентна фарба, чорнило для шовкографії, 208,3 х 208,3 см. Зображення: © Estate of Andy Warhol.
Квіти – один з найвпізнаваніших мотивів Енді Воргола, який за своєю популярністю на ринку може позмагатися із зображеннями знаменитостей. Звичайно, образ Мерилін Монро поза конкуренцією, але фірмові квіти Воргола – теж річ досить прибуткова. На травневих торгах «Крістіс» одна з багатьох картин на цю тему розміром понад два на два метри пішла з молотка за 35,5 млн дол. (попередня оцінка становила від 20 до 30 млн дол.). Провенанс цієї роботи справді солідний: серед попередніх власників «Квітів» фігурують Лео Кастеллі та швейцарський арт-дилер Томас Амманн, який, хоч і рано помер, встиг стати важливою фігурою у світі мистецтва.
До речі, звідки ж взялися ці неодноразово повторювані квіти? Що стало, так би мовити, джерелом натхнення? Чимало ідей Енді Ворголу запропонував відомий куратор Генрі Ґельдзалер, який на початку 60-х порадив митцеві, який занадто захопився зображенням електричних стільців, спробувати зробити щось не таке хворобливе й страшне, і як приклад показав світлину, що зображала сім квіток гібіскуса і належала американській фотографці Патриції Колфілд. Скориставшись порадою та чужим знімком, Воргол запозичив фрагмент з чотирма квітами, вніс у нього зміни, максимально спростивши форми, та разом з помічниками розтиражував методом шовкографії у численних варіація. Цей успішний експеримент приніс Ворголу перший судовий позов: авторка оригінальної світлини Патриція Колфілд виграла справу, а Воргол погодився подарувати їй дві картини та зобов’язувався виплачувати роялті у розмірі 25 % від продажу кожної роботи із серії «Квіти».
8. Клод Моне, Стіжки сіна у Живерні (1893) – 34,8 млн дол.
Клод Моне, Стіжки сіна в Живерні (1893), полотно, олія, 65,5 х 100,2 см. Зображення: суспільне надбання через jenikirbyhistory.getarchive.net
Чудовим винаходом імпресіоністів стало фіксування мінливого враження від побаченого: той самий краєвид можна безліч разів зображати у різну пору доби й за різних погодних умов, фіксуючи зміни освітлення та щоразу отримуючи неповторні картини. Навіть з одного стіжка сіна можна написати чимало різних шедеврів. Чим і займався Клод Моне, знайшовши все потрібне для щастя у невеликій комуні Живерні у Нормандії. Те, що для селян було незручністю, художнику пішло тільки на користь: не в кожному французькому селищі була своя молотарка, тому копиці зібраного врожаю в очікуванні пересувної молотарки могли стояти кілька місяців, протягом яких Моне міг досхочу писати краєвиди зі стіжками.
«Стіжки сіна в Живерні» вперше на ринку публічно з’явилися на аукціоні «Крістіс» у 1983 р., згодом у 2001 р. картину придбали під час приватної угоди, а в травні минулого року полотно виставили в аукціонному домі «Сотбіс» у Нью-Йорку, де його продали за 34,8 млн дол., вище від попередньої оцінки в 30 млн дол.
9. Вінсент ван Гог, Куточок саду з метеликами (1887) – 33 млн дол.
Вінсент ван Гог, Куточок саду з метеликами (1887), полотно, олія, 50,4 х 61,4 см. Фото: Christie’s, суспільне надбання через Вікісховище
Цей літній яскравий пейзаж Ван Гога, який, здавалося б, хтось із заможних колекціонерів неодмінно мав би придбати за першої ж нагоди, у 2018 р. якимось чином на превеликий подив багатьох учасників аукціону «Крістіс» продати не вдалося. Тоді за картину очікували отримати близько 40 млн дол., але плани не здійснилися (що вдієш: мистецтво – неліквідний актив). Минуло шість років, і на торгах «Крістіс» у травні 2024 р. у Нью-Йорку знову з’явилося те саме полотно. Цього разу «Куточок саду з метеликами» був підстрахований гарантією (якщо лот не придбають учасники аукціону, викупити його зобов’язується третя сторона), а естімейт був скромніший – від 28 до 35 млн дол. Нарешті публіку не розчарували: картина була придбана за 33 млн дол.
10. Марк Ротко, Без назви (Блакитний і жовтий) (1954) – 32,5 млн дол.
Марк Ротко, Без назви (Блакитний і жовтий) (1954), полотно, олія, 242,9 x 186,7 см.
Це полотно Марка Ротко, відомого американського художника, «патріарха» абстрактного експресіонізму і майстра винайденого ним живопису кольорового поля, стало його першою великою роботою, яка дебютувала на аукціонних торгах в Азії. На аукціоні «Сотбіс» у Гонконгу, що відбувся у листопаді 2024 р., картину «Блакитний і жовтий» оцінили у еквіваленті 29-35 млн дол., а остаточна ціна продажу склала 32,5 млн дол. (у гонконзьких доларах – 252,5 млн). На додачу лот був забезпечений безвідкличною гарантією.
Яскрава абстрактна картина з таким близьким для нас колоритом, на жаль, своєму власнику принесла тільки збитки: попередньо робота була придбана у травні 2015 р. на «Сотбіс» у Нью-Йорку значно дорожче – за 46,4 млн дол., і, таким чином, протягом десятиліття втратила 30 % своєї вартості. Не допоміг навіть винятково солідний провенанс: раніше полотно Ротко встигло побувати у колекціях подружжя Пола та Банні Меллон, а також Франсуа Піно – власника кількох модних брендів та аукціонного дому «Крістіс».
Як бачимо, твори митців, які тривалий час були своєрідною твердою валютою, можуть і не виправдати сподівань. До того ж другий рік поспіль, незважаючи на окремі аукціонні рекорди, на арт-ринку спостерігається помітне зниження продажів у найдорожчому ціновому сегменті. Проте для художників, чиї роботи коштують на кілька порядків нижче, саме зараз може настати зірковий час.
Джерела:
1. Andy Warhol (1928-1987), Flowers. Christie’s
2. Chernik K. Why Magritte Was Fascinated with Bowler Hats. Artsy. 2018. Apr 12
3. Kakar A. Auction House Leaders on Their 2024 Reflections and 2025 Predictions. Artsy. 2024. Dec. 30
4. Kinsella E. Here Are the Most Expensive Lots Sold at Auction in 2024. Artnet. 2024. December 30
5. Lepetit P. The Esoteric Secrets of Surrealism: Origins, Magic, and Secret Societies. Rochester: Inner Tradition, 2014. 544 p.
8. Unveiling Monet’s Waterlilies: Conserving a PAM Masterwork. The Portland Art Museum
Автори: Степан Максимов, Олена Радаєва
|
