 |
 |
 |
|
ЖІНКИ, МИСТЕЦТВО ТА АРТ-РИНОК: ҐЕНДЕРНИЙ ДИСБАЛАНС
28 листопада 2023 року
Розвиток ґендерних студій та дослідження арт-ринку останніх років «підсвітили» важливе питання – низький відсоток представлених на сучасному арт-ринку жінок-художниць, та суттєву диспропорцію у продажах предметів мистецтва, створених чоловіками та жінками. Так історично склалося, що художня творчість і реалізація її результатів на ринку – це сфера домінування чоловіків, причому білих чоловіків.
В рамках вирішення проблеми ґендерної нерівності окремі колекціонери, арт-дилери та культурні інституції взяли на себе зобов’язання більше купувати та представляти створене жінками мистецтво.
Дослідження ситуації на арт-ринку за підсумками минулого року свідчать про те, що у дилерському секторі існує ґендерний дисбаланс, але ситуація тут значно краща, ніж в аукціонному секторі. Так за даними річного звіту «The Art Market Report 2023» від швейцарського ярмарку сучасного мистецтва Art Basel та його банку-партнера UBS, у галереях арт-дилерів у 2022 р. вималювувалася наступна картина:
У порівнянні з показниками 2019 р. (тоді на первинному ринку частка жінок серед усіх митців становила 44%, а на первинному та вторинному разом – 39%), дані 2022 р. свідчать про те, що процес досягнення ґендерного паритету в галереях дещо загальмувався.
Якщо брати до уваги показник вартості проданих предметів мистецтва, то твори жінок за вартістю продажів у дилерському секторі у 2022 р. складали наступні відсотки:
В аукціонному секторі арт-ринку ситуація суттєво відрізняється: світові аукціони – царина чоловіків. Аукціонні доми працюють переважно на вторинному арт-ринку: зазвичай предмети мистецтва на аукціон потрапляють не від самих художників, а від колекціонерів чи їхніх спадкоємців. Їхні смаки і пріоритети визначають ситуацію сильної ґендерної диспропорції на аукціонних розпродажах.
Згідно даних про публічні аукціонні продажі за період з 2008 до 2019 р., вартість усіх проданих предметів мистецтва, створених жінками, становила лише 2% від загальної суми продажів. Із майже 197 млрд дол., отриманих аукціонами за цей період, на твори жінок припало лише 4 млрд. При цьому всередині сегменту мистецтва жінок-художниць спостерігається неймовірна нерівність. Із 4 млрд доларів 1,6 млрд (40,7%) припадало на продані роботи п’яти художниць: Яйої Кусама, Джоан Мітчелл, Луїзи Буржуа, Джорджії О'Кіф та Агнес Мартін. На «чоловічому боці» арт-ринку розподіл продажів відбувається значно справедливіше, а от продаж мистецтва в «жіночому секторі» гіперболізовано демонструє правило: «Переможець отримує все».
На початку 2023 р. фахівці порталу Artsy.com проаналізували ґендерне співвідношення на арт-ринку на основі своєї бази даних, яка містить інформацію про аукціонні продажі на 11 млрд дол. за 2022 р. Варто відзначити, що за даними вище згаданого звіту «The Art Market Report 2023» від Art Basel та банку UBS, за той самий період на світових аукціонах під час публічних торгів було продано творів мистецтва на 26,8 млрд дол. Бази даних різних ресурсів можуть суттєво відрізнятися. Отож, на основі тієї інформації про аукціонні результати, яка була використана експертами Artsy, ситуація була наступною:
Ця діаграма наочно демонструє, яку невеличку частку, всього 9,39%, у великому «пирозі» аукціонного сектору арт-ринку протягом попереднього року займала вартість проданих творів мистецтва, які створені жінками. Але це все ж таки більше, ніж 2% за 2008-2019 рр.
Красномовні цифри демонструють результати найдорожчих аукціонних продажів минулого року. У травні 2022 р. всесвітньо відомий арт-дилер Ларрі Гагосян придбав на аукціоні «Крістіс» роботу Енді Ворхола «Блакитна прострелена Мерилін» (1964) за 195 млн дол. (тепер ця картина Ворхола входить у десятку найдорожчих творів мистецтва у світі). Через півроку, у листопаді, «Крістіс» провів розпродаж колекції одного із співзасновників корпорації «Майкрософт», Пола Аллена. Найдорожчим лотом стало невелике полотно французького художника кінця ХІХ ст. Жоржа Сера «Натурниці (мала версія)» (1888), яку придбали за 149,3 млн дол.
Разом вартість лише цих двох «чоловічих» картин становить 344,3 млн дол. А загальна вартість 50 найдорожчих проданих творів мистецтва, створених жінками, того ж року становила 332,4 млн дол. Тобто 50 робіт, створених жінками, коштують менше, ніж дві картини митців чоловічої статі. Найбільшу суму у 2022 р. заплатили за полотно Джорджії О’Кіф «Біла троянда і дельфініум №1» (1927) – 26,7 млн дол. (картина була продана у листопаді на аукціоні «Крістіс» в рамках розпродажу згаданої колекції Пола Аллена).
Джорджія О’Кіф (1887-1986), «Біла троянда і дельфініум №1» (1927), п.о., 91,4 x 76,2 см. 26,72 млн дол., «Крістіс» 2022 р. (зображення з ресурсу flickr.com)
Взагалі, Джорджія О’Кіф поки що є найдорожчою художницею. Інша її картина під назвою «Дурман, або Біла квітка №1» є найдорожчим твором серед авторів-жінок: у 2014 р. полотно придбали на аукціоні «Сотбіс» за 44,4 млндол. Для порівняння: перша у світовому рейтингу робота художника-чоловіка коштує 450 млн дол – це відома картина Леонардо да Вінчі «Спаситель світу», продана у 2017 р. за 450 млн дол. Щоправда, порівняння художниці-модерністки зі старим майстром доби Ренесансу не можна вважати коректним. Якщо ж узяти найдорожчу роботу чоловіка, якого зараховують до модерністів, то це буде картина «Алжирські жінки (версія О)» (1955) Пабло Пікассо, яку придбали за 179,4 млн дол. у 2015 р.
Сьогодні надзвичайно популярним джерелом інформації, яке без зайвих слів свідчить про комерційну привабливість художника для колекціонерів, та інвесторів і викликає інтерес публіки, є рейтинги найдорожчих митців. У 2022 р. серед 500 найдорожчих робіт було згадано 50 творів, створених жінками. У рейтингу топ-100 найкращих творів мистецтва лише дві роботи належали жінкам – вже згадуваній Джорджії О’Кіф та скульпторці Луїзі Буржуа.
За період з 2012 до 2022 р. рейтинг 20 художниць із найбільшою кількістю проданих робіт виглядав наступним чином (на основі матеріалу з порталу Artsy.net):
Як видно, протягом останніх одинадцяти років найбільшим попитом користувалося мистецтво сучасної японської художниці Яйої Кусама. Цікаво, що дві художниці з вище наведеного переліку мають українське походження: французька абстракціоністка Соня Делоне народилася у містечку Градизьк на Полтавщині, а американська скульпторка-модерністка Луїза Невельсон – родом з Переяслава Київської області.
Луїза Невельсон (1899-1998) «Атмосфера та довкілля ХІІ» (1970). Скульптура з 2019 р. перебуває на території Університету Пенсільванії
Рейтинг 20 найдорожчих творів, створених художницями, які були продані на аукціонах минулого, 2022-го року, виглядає так (ціни у дол. США):
1. Джорджія О’Кіф «Біла троянда з дельфініумом №1» (1927) – 26,72 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
2. Луїза Буржуа «Павук IV» (1996) – 16,46 млн., «Сотбіс», Гонконг.
3. Джорджія О’Кіф «Осінній листок ІІ» (1927) – 15,27 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
4. Джоан Мітчелл «Без назви» (1989) – 14,13 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
5. Тамара де Лемпіцка «Портрет Романи де ля Саль» (1928) – 14,11 млн., «Сотбіс», Нью-Йорк.
6. Джорджія О’Кіф «Червоні пагорби» (1926) – 12,29 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
7. Джоан Мітчелл «Без назви» (1966) – 10,67 млн., «Крістіс», Гонконг.
8. Яйої Кусама «Без назви (Сітки)» (1958) – 10,49 млн., «Філіпс», Нью-Йорк.
9. Агнес Мартін «Щастя раннього ранку» (2001) – 9,86 млн., «Сотбіс», Нью-Йорк.
10. Джоан Мітчелл «Без назви» (близько 1969) – 8,97 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
11. Барбара Хепворт «Елегія ІІІ» (1966) – 8,63 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
12. Фріда Кало «Автопортрет (Дуже потворна)» (1933) – 8,63 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
13. Мері Кассат «Юна леді в ложі дивиться праворуч» (1878) – 7,48 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
14. Барбара Хепворт «Порожня форма з білою серединою» (1963) – 7,09 млн., «Крістіс», Лондон.
15. Яйої Кусама «Сітки нескінченності (TWHOQ)» (2006) – 6,81 млн., «Крістіс», Гонконг.
16. Яйої Кусама «Гарбуз (М)» (2014) – 6,52 млн., «Сотбіс», Нью-Йорк.
17. Агнес Мартін «Без назви №11» (1985) – 6,41 млн., «Сотбіс», Нью-Йорк.
18. Агнес Мартін «Без назви» (1999) – 6,06 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
19. Сесілі Браун «Енджі (2005) – 5,95 млн., «Філіпс», Нью-Йорк.
20. Сесілі Браун «Дівчина, яка мала все» (1998) – 5,65 млн., «Крістіс», Лондон.
Також минулого року пощастило встановити власні цінові рекорди кільком ультрасучасним молодим авторкам віком до 40 років. Картину нігерійської художниці Нжідеки Акунїлі Кросбі (Njideka Akunyili Crosby, нар. 1983 р.) під назвою «Красуні» («The Beautiful Ones», 2012) продали із результатом 4,7 млн дол. на аукціоні «Крістіс». За роботу роботу американки Крістіни Кворлз (нар. 1985 р.) «Впала ніч на нас» («Night Fell Upon Us Up On Us», 2019) на аукціоні «Сотбіс» сплатили 4,5 млн дол. Картина найуспішнішої молодої художниці з Великобританії Флори Юхнович (нар. 1990 р.) під назвою «Теплий, вологий і дикий» («Warm, Wet ‘N’ Wild», 2020) пішла з молотка на аукціоні «Сотбіс» за 2,7 млн фунтів стерлінгів (або 3,6 млн дол.).
І для порівняння наведемо двадцятку найдорожчих творів мистецтва, які були продані у 2022 р., і авторами їх усіх є чоловіки (ціни в дол. США):
1. Енді Ворхол «Блакитна прострелена Мерилін» (1964) – 195,04 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
2. Жорж Сера «Натурниці (Мала версія)» (1888) – 149,24 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
3. Поль Сезанн «Гора Сент-Віктуар» (1888-1890) – 137,79 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
4. Вінсент ван Гог «Сад з кипарисами» (1888) – 117,18 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
5. Поль Гоген «Материнство ІІ» (1899) – 105,73 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
6. Густав Клімт «Березовий гай» (1903) – 104,58 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
7. Люсьєн Фройд «Великий інтер’єр, W11 (за Ватто)» (1981-1983) – 86,26 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
8. Енді Ворхол «Біла катастрофа» (1963) – 85,35 млн., «Сотбіс», Нью-Йорк.
9. Жан-Мішель Баскія «Без назви» (1982) – 85 млн., «Філіпс», Нью-Йорк.
10. Рене Магрітт «Імперія вогнів» (1961) – 79,35 млн., «Сотбіс», Лондон.
11. Клод Моне «Парламент, призахідне сонце» (1900-1903) – 75,96 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
12. Пабло Пікассо «Оголена, що лежить» (1932) – 67,54 млн., «Сотбіс», Нью-Йорк.
13. Марк Ротко «Без назви (Відтінки червоного)» (1961) – 66,8 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
14. Клод Моне «Міст Ватерлоо, сонце в тумані» (1899-1903) – 64,51 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
15. Франц Марк «Лисиці» (1913) – 56,8 млн., «Крістіс», Лондон.
16. Клод Моне «Гранд-канал і Санта-Марія-делла-Салюте» (1908) – 56,62 млн., «Сотбіс», Нью-Йорк.
17. Клод Моне «Водяні лілії» (1907) – 56,49 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
18. Джаспер Джонс «Малий фальстарт» (1960) – 55,35 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
19. Джексон Поллок «Номер 31 (1949) – 54,2 млн., «Крістіс», Нью-Йорк.
20. Френсіс Бекон «Етюд до портрета Люсьєна Фройда» (1964) – 52,54 млн., «Сотбіс», Лондон.
Ціна найдорожчої роботи Ворхола із чоловічої двадцятки у понад 7 разів перевищує ціну за найдорожчий «жіночий» аукціонний лот 2022 р., картину Джорджії О’Кіф, а остання у переліку картина Бекона у понад 9 разів дорожча за останню у жіночому рейтингу роботу Сесілі Браун.
Про що свідчать всі вище наведені рейтинги і суми? Очевидно, про те, що колекціонери надають перевагу інвестиціям у твори, створені чоловіками, особливо тими, які давно спочили з миром і стали справжніми зірками й легендами історії мистецтва. На цю ситуацію впливають кілька факторів. По-перше, так склалося, що соціальна та творча активність чоловіків завжди була більшою в силу сформованого протягом не одного тисячоліття усталеного розподілу соціальних ролей. Тому митців чоловічої статі справді більше.
Другий фактор – це особливості поведінки у стресовій ситуації. Річ у тому, що аукціонні торги – це зазвичай досить напружений драматичний процес, який підвищує рівень стресу. Як свідчать психологічні дослідження, жінки у стані стресу не схильні ризикувати, на відміну від чоловіків. Саме з цієї причини аукціонні зали заповнені переважно чоловіками, чиї смаки та інтереси визначають ситуацію на арт-ринку. Вони змагаються один з одним за лот і готові ризикувати (ризиком є і втрата можливості придбати бажаний лот, який дістанеться конкуренту, і перспектива стати жертвою так званого «прокляття переможця» – суттєво переплатити за предмет і переживати з цього приводу).
Крім того, недавні дослідження, проведені банком UBS щодо поведінки молодих жінок з покоління міленіалів (народжених у період з 1981 до 1999 рр.), свідчать про те, що 54% з них покладаються у питаннях довгострокових фінансових інвестицій на своїх партнерів-чоловіків. Це стосується й інвестицій у мистецтво. Попри значний рівень емансипації сучасних жінок і боротьбу за ґендерну рівність, виявляється, більше половини з них не готові вирішувати питання з приводу серйозних капіталовкладень. Тому серед колекціонерів та професійних інвесторів у мистецтво домінують чоловіки, які готові викладати непристойно високі суми за роботи художників чоловічої статі, чиї імена перевірені часом та увійшли у світову історію мистецтва.
Якщо мова йде про придбання творів сучасних, живих художників, то вступає в силу наступний чинник. Сьогодні, коли мірилом вартості і художньої значущості предмета мистецтва став передусім бренд і репутація художника, митець не може дозволити собі на тривалий час вибути з арт-ринку та медіа-простору. Успішний бренд має весь час «розкручуватися». Ймовірність того, що жінка змінить свої пріоритети і покине на певний час (або й назавжди) творчу діяльність чи соціальну активність в арт-середовищі і перестане бути у фокусі уваги ЗМІ, галеристів чи кураторів, доволі висока (принаймні, вища, ніж у випадку чоловіка-митця). Створення сім’ї, поява дітей може змінити вектор кар’єри художниці чи навіть поставити на ній крапку. У чому аж ніяк не зацікавлені колекціонери, адже це означає втрату художницею інвестиційної привабливості на арт-ринку і падіння цін на її твори. В історії було багато жінок, які присвятили життя творчості і до кінця своїх днів активно працювали. Проте факт є фактом: лише невелика когорта імен увійшла в історію та досягла вищого цінового щабля арт-ринку, де продаються твори вартістю від 1 млн дол. і вище.
Не одні лише аукціони є цариною чоловіків. Музейні фонди також відзначаються разючим ґендерним дисбалансом: за даними 2019 р., лише 11% творів мистецтва, які перебувають у музеях, були створені жінками. Значна частина музейних збірок сформована за рахунок подарунків від колекціонерів-меценатів, які тривалий час фокусувалися на творах сформованого канону видатних митців чоловічої статі. Власні закупівлі музеїв становлять незначний відсоток. На рішення кураторів та комітетів, які відбирають роботи художників, також може значною мірою впливати кон’юнктура ринку. Між роботою зрілої художниці, в якої немає аукціонних продажів, та твором молодого чоловіка, який добре продається, з великою ймовірністю вибір припаде на останнього. Більшою свободою у плані відбору митців для власних колекцій володіють невеликі музеї. А великі, відомі культурні інституції значною мірою залежні від смаків своїх заможних благодійників.
Зміни в структурі ґендерної репрезентації художників на арт-ринку та в музейному середовищі залежать, перш за все, від колекціонерів, адже саме вони шляхом інвестування у певних митців проводять їхню селекцію і формують прийнятий у суспільстві канон найвизначніших постатей в історії мистецтва. Як влучно відзначили дослідниці арт-ринку Джулія Гальперін та Шарлотта Бернс, справжні зміни потребують чекових книжок.
Джерела:
2. Kakar A., Lesser C. The State of the Market for Women Artists Work. Artsy.net. 2023. Mar 8
3. The Art Market 2023. A Report by Art Basel & UBS. Art Basel
4. Top 100 Fine Art and NFT works sold at auction in 2022. Artprice.com
Автори: Степан Максимов, Олена Радаєва
|
