THE AGGRESSOR WILL NOT PAY THE CONTRIBUTION VOLUNTARILY:

WAR LOSSES WILL REMAIN LOSSES IF THEY DO NOT IMMEDIATELY

PREPARE FOR INTERNATIONAL COURTS

September 05, 2022

The assessment of the losses of enterprises from the aggressor's actions makes sense only if we can defend this assessment in an international court. Otherwise, we will not see the contribution. How to do this and what is needed for this, read further in Lyudmila Simonova's article. Damage assessment must take into account the requirements of international practice.

*Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у матеріалі

Наразі уряд виставив на обговорення проект «Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності», розроблений Міністерством економіки та Фондом держмайна.

Тож у нас є шанс допомоги уряду (якщо він дійсно цього хоче) уникнути помилок, тим більш, що деякі з них виглядають концептуальними.

Перше, що кидається в вічі з глобального: документ готувався суто для «домашнього» вжитку, тому без врахування вимог міжнародного права він навряд чи запрацює повною мірою. Адже компенсація збитків підприємств передбачає фінансування. А якщо його не буде, навряд чи, тоді є багато сенсу сушити голову над оцінкою пошкодженого майна.

Так, що стосується «домашніх» судів, то тут особливих проблем не буде, але чи є гроші у України на компенсацію всіх втрат? Питання риторичне. Відповідно основна надія на міжнародні суди й країни, де заморожені активи країни-агресора, які можуть бути використані на погашення збитків від збройної агресії.

Чи це просто? Звичайно, ні. Всі чудово розуміють, що країна-агресор не визнаватиме претензії України. На добровільну сплату контрибуцій очікувати не варто, тому слід відразу враховувати, що позови й оцінки розглядатимуться у міжнародних судах.

Тому розробники Методики, повинні були перш за усе розглядати документ під призмою його прийнятності для міжнародних судів. Чи базується сьогодні Методика на загальноприйнятих підходах, визнаних у світі? Нажаль, виглядає так, що скоріше, ні.

Але ж, навряд чи, хтось сумніватиметься, що в міжнародному судовому процесі сторона-відповідач шукатиме будь-які зачіпки, щоб підірвати довіру суду до оцінки збитків. Відповідно, в жодному разі не можна допускати, щоб в процедурах оцінки приймали участь державні ограни, адже для міжнародного суду це буде однозначно упереджена думка.

А що ми бачимо в Методиці? По-перше, вона є обов’язковою для застосування, а по-друге, всі оцінки державного й комунального майна рецензуватиме ФДМУ (тож чекайте на звинувачення у корупції). Така процедура буде однозначно кваліфікована як «конфлікт інтересів». Для початку доцільно було б назвати документ «Методичні рекомендації» (замість «обов’язкова Методика»), оскільки насправді, додатки до Методики містять багато корисної інформації та рекомендацій.

А загалом починати слід не з розробки Методики, а із залучення іноземних юристів, які в свою чергу залучатимуть незалежних експертів. Держава ж повинна стояти осторонь процедури визначення збитків. Звичайно, якщо ми дійсно хочемо виграти судові процеси, які, слід нагадати, багатьом країнам виграти не вдалось. Зокрема, Грузії.

Наприклад, дуже важливим моментом є докази того, що обстріли та руйнування є результатом обстрілів з боку країни-агресора. Це можуть бути залишки ракет і снарядів, балістичні експертизи, тощо. Причому, зроблено воно повинно бути на базі міжнародних стандартів, прийнятних для міжнародних судів, що можуть забезпечити саме міжнародні експерти та  юристи, які мають досвід подібних справ у міжнародних судах. І де воно? Знову риторичне питання.

Запропонований сьогодні текст Методики має сенс хіба що для державних підприємств, збитки яким компенсуватиме держава. Про корупцію в цій ситуації помовчимо. Тепер по деталям.

ДЕ МЕХАНІЗМ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ НА ДАТУ ОТРИМАННЯ КОМПЕНСАЦІЇ?

Вартість збитків пропонується розраховувати як різницю між вартістю майна до збройної агресії, яка розпочалась 24 лютого 2022 року та вартістю майна на дату оцінки, що є логічним. Вартість майна до дати початку збройної агресії визначається на основі існуючих національних і міжнародних стандартів. Вартість на дату оцінки після початку збройної агресії, яка не може передувати 24 лютого 2022 року, визначається на основі цієї Методики. Якою ж може бути дата оцінки?

Одним із варіантів дати оцінки може бути дата подання судового позову. І тут виникає проблема в тому, що суди можуть продовжуватися роками й через це вартість компенсації може виявитись суттєво заниженою. То ж потрібен механізм визначення вартості на дату отримання компенсації.

Одним із таких механізмів може бути визначення вартості майна в одній із твердих валют, наприклад, євро, – без переводу цієї вартості на дату оцінки в гривні. Хоча методика передбачає визначення вартості у доларах США з переводом в гривні на дату оцінки, але ж Україна хоче стати частиною Європи, тому оцінка у євро була б більш логічною. Окрім того, ніхто сьогодні не може передбачити курс гривні в момент виплати компенсації. Можливо, треба було б передбачити індексацію результатів від дати оцінки до дати виплати компенсації по індексам інфляції?

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ФАКТУ, ЩО ШКОДА Є РЕЗУЛЬТАТОМ АГРЕСІЇ

Методика передбачає отримання визначеного законодавством документу, що підтверджує те, що втрата, руйнування або знищення майна відбулась внаслідок збройної агресії, орієнтовний перелік таких документів наведений в додатку до Методики. Тобто, оцінювач користується матеріалами, де є підтвердження того, що збитки нанесені державою-агресором, але у переліку є документи, які показують наявність руйнувань, а де документи, які доказують, що руйнування саме від агресора? Як вже зазначено, цей момент є дуже важливим при представлені матеріалів на судовий розгляд з метою отримання компенсації від Росії. Наскільки достатніми для суду будуть наведені у переліку в Методиці документи це вже питання для юристів при підготовці судового позову.

ВАРТІСТЬ РЕАЛЬНИХ ЗБИТКІВ

Розмір реальних збитків внаслідок втрати, пошкодження чи знищення нерухомого майна обчислюють як різницю між значеннями вартості такого майна до та після заподіяння йому шкоди.

Ринкова вартість майна до заподіяння йому шкоди визначається витратним підходом, як сума вартості земельної ділянки та вартості будівель і споруд з урахуванням їх зносу/поліпшень. При цьому, враховується тільки знос, який неможливо усунути, а зовнішній (економічний) знос не враховують. Результати оцінки витратним підходом узгоджуються при можливості із результатами, отриманими порівняльним підходом.

Вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна після понесення збитків обчислюють з урахуванням ступеню придатності елементів такого майна для подальшого використання з попереднім обстеженням технічного стану пошкоджених будівель і споруд та визначення їх придатності до подальшої експлуатації.

У разі втрати нерухомого майна або визнання неможливим його відновлення, розмір реальних збитків, заподіяних такому майну, дорівнює ринковій вартості, визначеній на дату, що передує початку збройної агресії. У разі, якщо в будівлі розташовувались декілька квартир, збитки для однієї квартири розраховуються пропорційно частині площі однієї квартири в загальній площі всіх квартир.

Також в Методиці є вказівки щодо оцінки збитків для рухомого майна, транспортних засобів, оборотних активів, в тому числі біологічних, єдиного майнового комплексу й культурних цінностей.

ВАРТІСТЬ УПУЩЕНОЇ ВИГОДИ

Розрахунок упущеної вигоди здійснюється за даними балансової звітності підприємства з перерахунком дохідності за один місяць та множенням на кількість місяців, протягом яких вигода не отримувалась. У разі, якщо підприємство мало збитки, упущена вигода не розраховується.

Запропонованою процедурою компаундування, яка є зворотною до дисконтування, вартість прибутку буде компаундувати від дати останньої звітності до дати оцінки. Можливо, датою оцінки є дата подачі заяви до суду, а далі як? Упущена вигода не буде враховуватись? Можливо треба було передбачити її індексацію до дати виплати/погашення або відновлення активів?

Окрім того, максимальна тривалість загального строку, в межах якого враховується упущена вигода, прив’язаний до дати закінчення збройної агресії. А що після? І з точки зору строків прив’язки до періоду військового стану методика видається не дуже вдалою, оскільки ніхто не знає коли він закінчиться, а позови треба подавати вже сьогодні.

ОЦІНКА ПОТРЕБ У ВІДНОВЛЕННІ

Методика також пропонує розраховувати вартість потреб на відновлення майна шляхом розрахунку ціни, яка може бути отримана на дату оцінки при продажу завершеного розвитком (будівництвом) об’єкту нерухомого майна на ринку. Ця вартість може визначатись сумою майбутньої вартості ділянки землі, достатньої для розміщення й експлуатації (обслуговування) об’єкта будівництва, та майбутньої вартості прямих та непрямих витрат на її поліпшення з використанням сучасних проектних рішень, матеріалів і технологій.

Доречі, наведені підходи можна застосувати не тільки для юридичних осіб, а й для фізичних осіб при визначенні прямих збитків. Тому не дуже зрозуміле обмеження Методики визначенням збитків тільки для юридичних осіб. Невже тільки для олігархів?

ХТО Ж ЗАПЛАТИТЬ ПДВ?

В Методиці також зазначено, що вартість збитків визначається без ПДВ. Це дещо дивує, бо у разі, якщо податок таки доведеться сплачувати (наприклад, у разі імпорту знищеного обладнання), то хто візьме на себе ці витрати? Тому, можливо, визначати треба без ПДВ, але потім додавати ПДВ до отриманої вартості та обґрунтовувати у Звіті про оцінку ситуації, коли потрібно враховувати ПДВ. Це саме зазначено сьогодні у Національному Стандарті 1.

МІЖНАРОДНІ ПРІОРИТЕТИ

В методиці зазначено, що вона є обов’язковою для застосування при оцінці збитків і має пріоритет над іншими документами, які регламентують оцінку в Україні. Разом з тим в ній є посилання на Міжнародні стандарти оцінки, які видаються Міжнародною радою із стандартів оцінки (МРСО).

Але, нажаль, на сьогодні питання оцінки збитків від військової агресії тільки обговорюються у Міжнародній Раді із стандартів оцінки. Тому після прийняття відповідних рішень МРСО їх слід обов'язково узгодити з текстом Методики. Адже МРСО, безумовно, є незаперечним авторитетом для будь-якого міжнародного суду, тому її рішення повинні мати пріоритет і в Україні.

Після перемоги над вселенським злом і Україну, і всіх нас чекає дуже непростий шлях відновлення не тільки підприємств, але й справедливості. Але до цього слід ретельно готуватися вже зараз.

Член Ради з матеріальних активів

Міжнародного комітету зі Стандартів оцінки (IVSC),

Людмила Сімонова