ОЦІНОЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ В СВІТЛІ

ЗАКОНОПРОЕКТУ №13435 ПРО ОЦІНКУ МАЙНА

06 липня 2026 року

Стаття присвячена аналізу законопроєкту № 13435 «Про оцінку майна», який Верховна Рада України прийняла за основу. Розглянуто низку положень документа та запропоновано конкретні зміни, спрямовані на вдосконалення правового регулювання оціночної діяльності. У матеріалі порушуються питання визначення майна, застосування міжнародних і європейських стандартів оцінки, ролі електронних аукціонів, підвищення кваліфікації оцінювачів, діяльності саморегулівних організацій та формування Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії. Публікація буде корисною оцінювачам, юристам, представникам державних органів та всім, хто стежить за реформуванням сфери оцінки майна в Україні.

Сподіватись завжди краще, ніж впадати у відчай

Йоганн Вольфганг фон Гете

Верховна Рада України 30 червня 2026 року прийняла за основу законопроект № 13435, Автори законопроекту № 13435 обіцяють до другого читання врахувати всі конструктивні пропозиції, щоб створити гармонізовану та справедливу систему оцінки в Україні, яка виведе українську оцінку на світовий рівень. З вірою в ці наміри варто зробити акцент на деякі статті законопроекту, які слід би було відредагувати по-іншому.

1. В ст. 2. Визначення термінів визначення поняття «майно», п. 1.3. слід доповнити словами та зобов’язання, тоді це буде узгоджуватись з поняттям активу, яке дано в Міжнародних стандартах оцінки.

2. В ст. 4. Оцінка майна в п. 1 не варто перераховувати види вартості, а слід другий абзац викласти в такій редакції:

«Видами вартості, що можуть визначатись в процесі оцінки є вартості, порядок визначення яких встановлений міжнародними стандартами оцінки».

3. П. 2 ст. 4. Оцінка майна варто викласти в такій редакції:

Ціна майна за договорами купівлі-продажу, які укладені за результатами проведення електронного аукціону в електронній торговій системі відповідно до закону, є ринковою ціною такого майна на момент вчинення правочину.

Така ціна вважається ринковою незалежно від:

• попередньої вартості майна, визначеної за результатами оцінки майна;

• балансової або залишкової вартості майна;

• стартової ціни, визначеної організатором електронного аукціону.

Визначена на електронному аукціоні в електронній торговій системі ціна продажу майна не потребує додаткових підтверджень, здійснення оцінки майна або погоджень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

4. В ст. 9. Методичне регулювання оцінки майна в п. 3 останній абзац: «Якщо Європейськими стандартами оцінки передбачено інші правила, ніж встановлені Міжнародними стандартами оцінки, застосовуються Європейські стандарти оцінки» є лишнім оскільки це протирічить попередньому абзацу, де чітко вказано, що «Оцінювач (за погодженням із замовником оцінки - у випадку здійснення оцінки майна на підставі договору про надання послуг з оцінки майна) застосовує Міжнародні стандарти оцінки або Європейські стандарти оцінки».

Це означає, що завжди (за погодженням із замовником оцінки) використовується якийсь один із стандартів і пріоритет вибору Європейського стандарту тут ні до чого.

5. В ст. 10. Договір про надання послуг з оцінки майна п. 3, де перераховуються істотні умови договору, слід викласти в такій редакції: «Істотними умовами договору про надання послуг з оцінки майна є найменування майна, що підлягає оцінці, мета оцінки, вид вартості майна, що підлягає визначенню, дата оцінки, стандарти оцінки, які будуть використовуватись при проведенні оцінки, та інші умови, передбачені законом та міжнародними стандартами оцінки.

6. В ст. 21. Підтвердження підвищення кваліфікації оцінювачем п. 1 слід викласти в такій редакції: «Оцінювач повинен не рідше ніж один раз на три роки з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру оцінювачів України (чи з дати останнього проходження підвищення кваліфікації) підтверджувати підвищення кваліфікації у межах напрямів незалежної оцінки майна, що зазначені у кваліфікаційному свідоцтві оцінювача, та у спосіб, передбачений частиною другою статті 20 цього Закону.

У разі не проходження підвищення кваліфікації у вказаний строк за певним напрямом оцінки дія кваліфікаційного посвідчення за цим напрямом оцінки в Єдиному реєстрі оцінювачів України призупиняється включно до дати проходження підвищення кваліфікації, з якої відновлюється дія кваліфікаційного посвідчення».

7. В ст. 33. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів п. 2 слід викласти в такій редакції: «До складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів входять п'ятнадцять фізичних осіб, з яких троє призначаються Фондом державного майна України, по одному призначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, Національним банком України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а також дев’ять призначаються саморегулівною організацією оцінювачів».

Включення до складу дев’ять, а не п’ятеро практикуючих оцінювачів від саморегулівної організації оцінювачів дасть змогу якісніше розглядати практичні аспекти оцінки майна на засіданнях Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

8. п. 6. викласти в такій редакції «Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів приймаються на її засіданні шляхом відкритого голосування більшістю голосів членів комісії, які беруть участь у засіданні. У разі рівного розподілу голосів членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів голос головуючого на засіданні є вирішальним.

Засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів вважається повноважним, якщо в ньому беруть участь не менше одинадцяти членів комісії.»

Відкрите голосування дасть змогу оперативно вирішувати питання на засіданнях Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

9. В ст. 35. Саморегулівна організація оцінювачів в п. 3 слід передбачити подачу заяв оцінювачів про вступ до саморегулівної організації оцінювачів. Для цього варто п. 3 викласти в такій редакції:

«З моменту державної реєстрації саморегулівної організації оцінювачів її членами стають усі оцінювачі, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру оцінювачів України та діяльність яких не зупинена чи не припинена у встановленому цим Законом порядку.

Оцінювач стає членом саморегулівної організації оцінювачів з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру оцінювачів України.

У разі, якщо оцінювач проти включення його в члени саморегулівної організації оцінювачів він має надіслати у Фонд державного майна України заяву.

З дати подання заяви припиняється дія кваліфікаційного посвідчення оцінювача в Єдиному реєстрі оцінювачів України за всіма наявними у оцінювача напрямами оцінки.»

10. В ст. 36. З’їзд оцінювачів України п. 2.1) викласти так: «призначення дев’яти членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів».

11. В ст. 41. Професійні організації оцінювачів п. 3 слід викласти в такій редакції: «Присвоєння громадським організаціям оцінювачів статусу професійної організації оцінювачів та припинення цього статусу здійснюються Радою оцінювачів України за умови, що кількість оцінювачів, які є членами тільки цієї професійної організації оцінювачів не менша ніж 10 відсотків всіх членів саморегулівної організації оцінювачів».

В п. 5 п. 2) доповнити і викласти в такій редакції:

«проводити безперервне навчання у сфері оцінки майна та проходження рецензування звітів про оцінку майна, які виконані членами професійної організації оцінювачів».

11. В Розділі X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ п. 6. викласти в такій редакції:

«Громадські організації, які на дату введення в дію цього Закону мали статус саморегулівної організації оцінювачів, визнаний Фондом державного майна України відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", набувають статусу професійної організації оцінювачів з дати введення в дію цього Закону без ухвалення рішення Ради оцінювачів України.

Статус професійної організації оцінювачів зберігається постійно за умови, що кількість оцінювачів, які є членами цієї організації, але не є одночасно членами іншої професійної організації оцінювачів не менша ніж 10 відсотків всіх членів саморегулівної організації оцінювачів».