На сьогодні існує багато протиріч в оціночній діяльності в Україні: головні з них – наявність двох державних регуляторів в оціночній діяльності; контроль якості проведення оціночних послуг; професійна етика оцінювачів.

Вирішення першого протиріччя – це компетенція виключно ФДМ України. Необхідність визначення єдиного державного регулятора оціночної діяльності в Україні очевидна і, саме тому, нинішній Голова ФДМ України Ігор Білоус на прес-конференції в Києві 09 липня 2015 року зазначив, що оцінка землі та нерухомості об’єднуються в один напрямок, оцінка землі стає неліцензійним видом діяльності. Якісні зміни законодавства в сфері оціночної діяльності будуть тільки сприяти підвищенню якості оцінки.

Саморегулівні організації оцінювачів України – це добровільні професійні об’єднання громадян і саме вони в співпраці між собою і регулятором оціночної діяльності здатні суттєво впливати на підвищення якості оціночних послуг. Рецензування звітів колегіально Експертними РАДАми, створеними в кожній саморегулівній організації – це шлях до об’єктивності, компетентності, професіоналізму самого рецензування, а також можливість ефективно і навіть толерантно (в межах кожної саморегулівної організації) впливати на якість оціночних послуг.

Нажаль, в кожній справі велику (визначну) роль грає людський фактор – виникає конфлікт інтересів: яка саморегулівна організація найкраща, яка Експертна РАДА найбільш компетентна, професійна і об’єктивна?

Питання взаємодії саморегулівних організацій знаходиться в площині професійної етики. Взаємоповага, взаєморозуміння, усвідомлення своєї ролі в розвитку оціночної діяльності в Україні повинні об’єднувати оцінювачів. Неабияку роль в цьому відіграє саме організація їх співпраці. Згуртованість, спільність інтересів і розуміння своєї значимості – вочевидь шлях до ефективної співпраці. Здорова конкурентність при цьому має місце в ініціативі пропозицій, в їх компетентному відстоюванні, в регеруванні ідей і їх впроведженні. Саме тому п’ять саморегулівних організацій України, маючи великий досвід в оціночній діяльності, переймаючись необхідністю солідарності в формуванні єдиної політики щодо розвитку оціночної діяльності в Україні, ініціювали створення Асамблеї саморегулівних організацій оцінювачів України (надалі Асамблея). Взаємодія саморегулівних організацій буде здійснюватись на основі Установчого Договору Асамблеї, керуючись основними принципами її побудови: демократією і федералізмом.

Головною особливістю Асамблеї є створення її робочих органів, самим значимим і дієвим із яких буде Апеляційно-експертна палата – орган, про створення якого мріяла вся прогресивна оціночна спільнота України. Забезпечення об’єктивності, компетентності і неупередженості в рецензуванні звітів про експертну оцінку майна – це головне завдання цієї палати.

Оціночна діяльність – це не тільки підприємницька діяльність у власних інтересах, це також професійна діяльність в суспільних (громадських) інтересах. Збалансування і врегулювання цих інтересів необхідно, а організація Асамблеї і створення Апеляційно-експертної палати – це шлях до врегулювання цивілізованих відносин між державою, оцінювачами і замовниками оцінки. Можливо, новий закон про оціночну діяльність в Україні визначить Апеляційно-експертну палату, створену представниками всіх саморегулівних організацій України, як останню (найвищу) інстанцію в рецензуванні звітів про експертну оцінку різного майна.

Тільки одна обставина в створенні Асамблеї мене особисто засмучує – саморегулівна громадська організація оцінювачів «УТО» прийняла участь на етапі обговорення про створення Асамблеї саморегулівних організацій, але не підписала Установчий Договір і тому не ввійшла до складу Асамблеї. Принциповою позицією проти вступу була їх пропозиція створити Асамблею не саморегулівних організацій, а Асамблею оцінювачів України. Пропозиція ВГО «УТО» була відхилена ініціаторами створення Асамблеї, тому що їх ідея була об’єднати саме саморегулівні організації України в Асамблею, оскільки саморегулівні організації вже є об’єднаннями оцінювачів України, а Асамблея це є вищий орган саморегулівних організацій.

Я вважаю, що ця позиція ВГО «УТО» є тимчасовою, мабуть не зрозумілою всім членам УТО, а зважаючи , що Асамблея вже створена і створюється Апеляційно-експертна РАДА, то участь в них УТО – є тільки питанням часу.

Голова Асамблеї

саморегулівних організацій оцінювачів України

В. Трухан