|
VYACHESLAV BOYKO, STEPAN MAKSYMOV: THE LATEST TRENDS IN THE WORLD ART MARKET
June 17, 2023
The art market today is very different from what it was at the end of the 20th century. A feature of today is the commercialization of the art market and the transformation of modern art into the main direction and sales leader. Sales on the art market, with the exception of the crisis years, remain mostly stably high. Of course, during global crises, the art market also experiences downturns, just like other sectors of the economy. However, it quickly revives every time and shows new price records.
ТРАНСФОРМАЦІЯ АРТ-РИНКУ У ХХІ СТОЛІТТІ
Ринок мистецтва сьогодні значно відрізняється від того, яким він був наприкінці ХХ століття. У 2020 р. портал Artprice (одна з провідних баз даних про ціни на сучасному арт-ринку) дослідив, які суттєві зміни відбулися у сфері продажу мистецтва за перші 20 років нового століття. Наприклад, майже у 6 разів зросла кількість художників, чиї твори представлені на аукціонних торгах (із 5400 у 2000 р. до 32000 у 2020 р.), а кількість аукціонних лотів збільшилася у понад 10 разів – із 12 тис. до 123 тис. І це лише статистика аукціонного сектору, без врахування дилерських продажів. Розширилася також географія країн, які впливають на «погоду» арт-ринку. Зокрема, суттєво зросла роль Китаю.
Особливістю сьогодення є комерціалізація арт-ринку та перетворення сучасного мистецтва (Contemporary Art) на головний напрям і лідера продажів. У 2007 р. вартість проданих творів сучасних художників вперше перетнула позначку в 1 млрд дол., і відтоді зростає. Такому успіху значною мірою посприяла поява на ринку заможних китайських покупців (одним із найбагатших колекціонерів сучасного мистецтва є мільярдер Джек Ма, засновник Alibaba – великої компанії у сфері електронної комерції).
У ХХІ ст. спостерігається стрімкий злет цін на твори сучасних художників, вартість яких тепер сміливо конкурує з картинами старих майстрів чи імпресіоністів. Яскравий приклад – ціни на роботи Енді Ворхола чи Жана-Мішеля Баскії. У 90-х рр. ХХ ст. Баскія був єдиним художником, що не досяг сорокарічного віку, чиї твори сягнули ціни понад 1 млн. дол. В той час ультрасучасний арт (тобто творчість художників віком до 40 років) у переважній більшості мав радше маргінальний статус. Сьогодні ж роботи молодих митців легко перетинають позначку в декілька мільйонів (наприклад, картини Метью Вонга, Ейвері Сінгер чи Крістіни Кворлз).
Продажі на арт-ринку, за винятком кризових років, лишаються переважно стабільно високими. Звісно, під час глобальних криз ринок мистецтва також переживає спади, як і решта секторів економіки. Проте він щоразу швидко оживає знову і демонструє нові цінові рекорди.
АРТ-РИНОК 2022: ВІДНОВЛЕННЯ ПІСЛЯ ПАНДЕМІЇ
У наш час найбільший вплив на всі аспекти суспільного життя справила глобальна пандемія, яка розпочалася у березні 2020 р., і зумовила введення суттєвих обмежень у соціально-економічній сфері у зв'язку з протиепідемічними заходами. Той рік став одним з найнесприятливіших для арт-ринку: спостерігалося 22%-е падіння порівняно з показниками 2019 р. Проте вже у 2021 р., коли більшість країн світу поступово почала скасовувати суворі обмеження, продажі творів мистецтва стрімко зросли (на 31%). Значніший вплив на арт-ринок, ніж пандемія, мала лише світова фінансова криза 2009 р.
Такі дані наводяться у дослідженні «The Global Art Market 2023», проведеному за сприяння відомого швейцарського арт-ярмарку Art Basel та банку UBS. На графіку нижче можна побачити у відсотковому вираженні, які злети і падіння переживав арт-ринок у часовому проміжку від 2009 до минулого 2022 року:
Протягом 2022 р. спостерігалося поступове зростання продажів у зв'язку із поновленням офлайн-заходів (виставок, ярмарків, аукціонів). Проте минулий рік не виправдав багатьох оптимістичних прогнозів і показав незначне зростання порівняно із 2021 р., яке склало лише 3%. У грошовому вираженні сума угод на глобальному арт-ринку у 2022 р. становила 67,8 млрд дол. (для порівняння, у 2021 р. – 65,9 млрд), а кількість транзакцій зросла всього на 1% і дорівнювала 37,8 мільйонів угод (у 2021 р. – 37,3 млн). На графіку нижче відображено обсяг продажів на світовому ринку мистецтва за 2009-2022 рр. (у мільярдах доларів США):
Перша половина 2022 р. демонструвала позитивну динаміку як у дилерському, так і аукціонному секторі. Проте реальність внесла свої корективи: війна в Україні, зростання показників інфляції в усьому світі, проблеми у ланцюгах постачання, загальна макроекономічна нестабільність таки далися взнаки і пригальмували арт-ринок у другій половині року.
Невелике зростання, продемонстроване у 2022 році, відбулося передусім завдяки продажам найдорожчих творів мистецтва, вартість яких стартує від 10 млн дол. Попит на топовий сегмент мистецтва зріс із боку найзаможніших колекціонерів з когорти так званих high-net-worth (або HNW – люди з фінансовими активами від 1 млн дол.) та ultra-high-net-worth (UHNW, з активами від 30 млн дол., із особливою підкатегорією мільярдерів), чиї статки протягом останніх років продовжували збільшуватися.
ГЕОГРАФІЧНИЙ ЗРІЗ АРТ-РИНКУ
США у 2022 р. продовжили посідати панівну позицію і збільшили свою частку на 2% до показника в 45% від загального світового обсягу продажів мистецтва. Друге місце посіла Великобританія із 18%. Китай зайняв третє місце, продемонструвавши скорочення на 3% до показника 17%. Політика суттєвих обмежень суспільного життя у зв'язку з епідеміологічною ситуацією в Китаї вплинула на зниження активності покупців, великі арт-ярмарки скоротили свою тривалість, багато мистецьких заходів було скасовано. Четвертою стала Франція із 7% від світових продажів. На діаграмі нижче показана частка різних країн на глобальному арт-ринку у 2022 р. (за вартістю продажів).
Найбільше мистецьких заходів у 2022 р. відбувалося в країнах Європи (53%, з-поміж яких 12% припало на Великобританію і 10% на Францію). У США – 24%. На країни Азії припало 9% подій, 3% з яких мали місце в Китаї. Решта 14% виставок, ярмарків та аукціонів відбулися у країнах Африки, Ближнього Сходу, Південної Америки та Океанії (у двох останніх регіонах спостерігалося незначне зростання активності).
ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ АРТ-РИНКУ ТА NFT
Події 2020 р. вплинули на посилення ролі цифрових каналів продажу мистецтва: більшість аукціонів та виставок того року відбувалися в онлайн-форматі. Вартість угод, укладених онлайн, у 2020 р. становила 12,4 млрд дол., у 2021 р. – 13,3 млрд дол. Проте у 2022 р. популярність онлайн-платформ для перегляду і продажу творів мистецва дещо зменшилася, їхня роль для учасників арт-ринку наразі радше допоміжна. Незважаючи на те, що багато арт-дилерів пропонують попередній перегляд творів через віртуальні кімнати огляду (online viewing rooms, OVRs), багато покупців та продавців все одно прагнуть взяти участь у продажі безпосередньо та повертаються до звичних офлайн-заходів. Особливо це стосується найзаможніших приватних колекціонерів, які хочуть наочно побачити предмет, за який необхідно викласти значну суму коштів. Отож, у 2022 р. сума, на яку були укладені угоди онлайн, становила 11 млрд дол., що на 17% менше від показників 2021р.
Подібна ситуація і з таким цифровим форматом мистецтва як NFT (non-fungible token). Це унікальний цифровий індентифікатор на основі технології блокчейну, який може представляти будь-який електронний файл (зображення, відео, музику) і не може бути підробленим, оскільки запис про власника записаний у блокчейні. Такі унікальні токени дають можливість продавати твори образотворчого мистецтва у цифровому форматі. У 2020 р. спостерігалася значна зацікавленість NFT, пов'язаними із мистецтвом (art related NFT), і частка їхніх продажів становила 24% з-поміж усіх різновидів токенів. У 2021 р. інтерес до арт-NFT почав згасати і їхня частка серед усіх продажів NFT складала 14%. А у 2022 р. цей показник становив всього 8%. Покупці поки що виявляють значно більший інтерес до мистецтва на традиційних носіях.
СИТУАЦІЯ У ДИЛЕРСЬКОМУ СЕКТОРІ АРТ-РИНКУ
Дилери, серед яких проводилося опитування Art Basel, заявили про те, що минулого року 82% усіх їхніх продажів припали на мистецтво з традиційних матеріалів (живопис, графіка, скульптура). Продажі цифрового мистецтва, відео-арту та NFT становили лише 5%. З-поміж усіх угод, укладених дилерами у 2022 р., онлайн-продажі складали 16% (тоді як у 2021 р. – 22%, а у 2020 – 35%). Переважна більшість угод продовжує припадати на продаж живопису (див. діаграму нижче).
В цілому, загальні минулорічні продажі мистецтва в дилерському секторі зросли на 7% і їхня сума становила 37,2 млрд дол. Проте вагомі успіхи у справах стосувалися лише найбільших гравців на ринку із річним оборотом коштів понад 10 млн дол. Дилери-респонденти дослідження Art Basel за підсумками 2022 р. з приводу своїх прибутків заявили наступне: 31% опитаних відзначив дещо більші прибутки у порівнянні з 2021 р.; 8% – суттєво більші; 22% заявили про менші прибутки; 10% мали суттєво менші надходження; 29% дилерів змін не помітили.
Залежно від географічного регіону, показники зростання були дуже різними. Вдало минув рік для дилерів з країн Азії, де середнє збільшення продажів становило 26% відносно попереднього року. При цьому найуспішнішими були дилери з Японії (28%-ве зростання) та Південної Кореї (40%). У Китаї дилерські продажі зросли на 11% лише за рахунок найдорожчого цінового сегменту мистецтва. США показали помірний результат – більший на 6% щодо попереднього року. На європейському ринку гарну активність продемонстувала Великобританія (на 22% вище). Середнє збільшення продажів у дилерів з країн Європейського Союзу становило 8%. Південноамериканські продавці мистецтва відзначили 8%-ве зростання. Найменше – всього на 1% – спостерігалося в арт-дилерів з країн Африки.
У дилерському секторі світового арт-ринку можна виділити декілька сегментів залежно від річного обігу коштів: 1) бізнес із річним оборотом до 250 тис. дол.; 2) від 250 до 500 тис. дол.; 3) від 500 тис. до 1 млн дол.; 4) від 1 до 5 млн дол.; 5) від 5 до 10 млн дол.; 6) найвищий дилерський сегмент з оборотом понад 10 млн дол. На графіку нижче можна простежити, як змінювалися у відсотковому вираженні річні показники продажів у дилерів з різних «вагових» категорій протягом 2020-2022 рр. Так у 2020 р. падіння не оминуло нікого і весь дилерський сектор зазнав скорочення продажів відносно попереднього року; у 2021 р. суттєве зростання продемонстрували представники середнього та вищого рівнів із річним обігом від 500 тис. дол. і більше; у 2022 р. вагоме збільшення продажів спостерігалося лише в топових дилерів із річним обігом від 10 млн дол., а також у сегменті від 500 тис. до 1 млн дол. Найдрібніший арт-бізнес у 2022 р. зазнав скорочення.
На арт-ринку продовжують домінувати дилери-старожили: 53% з них започаткували бізнес понад 20 років тому, і лише 5 % є новачками, які працюють менше 3 років.
Усі дилери відзначають подальше зростання витрат на доставку творів мистецтва: у 2022 р. організація доставки становила до 40% від усіх витрат (у 2021 р. – вдвічі менше, близько 20%). Таким чином значно зросла вартість проведення виставок та участь в арт-ярмарках. Кількість заходів офлайн у 2022 р. поновилася майже до свого допандемійного рівня, а 35% угод про купівлю-продаж творів мистецтва минулого року було укладено саме під час арт-ярмарків (у 2019 р. – 42%). Суттєве здорожчання участі в них позначилося передусім на дрібному та середньому дилерському сегменті.
Як відомо, арт-дилери надають перевагу «своїм» художникам, з якими вони тісно співпрацюють тривалий час, і приділяють незначну увагу пошуку нових талантів. Такий підхід економічно цілком виправданий: зокрема, у 2022 р. 31% від своїх прибутків дилери отримали завдяки своєму топовому художникові із найвищою ціною; 51% прибутку принесли їхні протеже з першої трійки лідерів за вартістю творів.
Такий самий незмінний тренд спостерігається і в стосунках галеристів із покупцями: пріоритетом є підтримка зв'язків із вже наявними клієнтами. На другому місці за важливістю відзначалася участь у мистецьких ярмарках, на третьому – продажі онлайн. Найважливіше місце серед інтересів посідають заможні приватні колекціонери. У 2022 р. в арт-дилерів із обігом 1-10 млн дол. приватні колекціонери становили 66% від усієї кількості покупців, а в сегменті з обігом 250-500 тис. дол. – 78%.
Більшість дилерів з усього світу спеціалізується на певному періоді мистецтва. У 2022 р. незмінним лишався тренд популярності сучасного (Contemporary Art) та повоєнного (Postwar) мистецтва. Твори старих майстрів, імпресіоністів, постімпресіоністів та модерністів давно перебувають у надійних руках найзаможніших поціновувачів і виставляються галеристами на продаж не часто.
СТАН В АУКЦІОННОМУ СЕКТОРІ
Незважаючи на те, що 2022 рік відзначився кількома рекордними за ціною угодами, в цілому в аукціонному секторі спостерігалася стагнація. Суттєво на ситуацію вплинуло скасування кількох важливих аукціонів у Китаї. У порівнянні із 2021 р. минулорічний показник продажів на аукціонах знизився на 2% і дорівнював 30,6 млрд дол. (сумарні продажі усіх аукціонних будинків, включно з публічними та приватними продажами). Хоча у порівнянні із кризовим 2020 р. цей показник на 46% вищий (у 2020 р. сума становила лише 17,9 млрд дол.).
Таким чином, узагальнені дані щодо активності в аукціонному секторі свідчать про застій. Але трійка навідоміших аукціонних будинків – «Сотбі», «Крісті» та «Філіпс» – минулого року уклала угоди на суму 17,7 млрд дол. і отримала надвисокі прибутки. Продажі на публічних торгах трьох вище згаданих аукціонів у 2022 р. зросли на 11%. 50 найдорожчих картин минулого року, кожна вартістю від 30 млн дол. і вище, були продані саме через «Сотбі», «Крісті» і «Філіпс».
Продажі творів мистецтва, які коштують понад 10 млн дол. (незважаючи на незначну кількість таких дорогих лотів), у 2022 р. виросли на 12%. Нижчий та середній сегменти мають тенденцію до зниження, а найвищий – навпаки, демонструє подальше зростання. На наступному графіку можна побачити, як протягом 2009-2022 рр. змінювалася вартість на світових аукціонах творів різних цінових категорій. Видно, що в останні роки топовий ціновий сегмент мистецтва приносить дедалі більше коштів, а от продажі мистецтва за ціною менше 50 тис. дол. за вартісним показником скоротилися вдвічі:
Якщо ж розглянути продажі художніх робіт не у вартісному, а кількісному аспекті (тобто за кількістю лотів), вимальовується наступна картина: найдорожчі твори (від 1 млн дол., куди входить підкатегорія ultra-high end – понад 10 млн дол.) протягом багатьох років стабільно становлять не більше 1% від загальної кількості придбаних на аукціонах лотів. На графіку нижче можна простежити практично стале кількісне співвідношення лотів з різних цінових категорій, які були продані на аукціонних торгах протягом 2009-2022 рр. (блакитним кольором позначена мізерно мала кількість дорогого та ультрадорогого мистецтва):
Результати минулого року особливо яскраво свідчать про те, наскільки дорогим – і дедалі дорожчим – є цей топовий сегмент: у 2022 р. ціна 1% таких лотів становила 60% усіх коштів, одержаних від аукціонних продажів.
Онлайн-продажі в аукціонних будинках складали минулого року 1/5 частину (20% стосовно всіх аукціонів світу, серед яких 7% припало на топову трійку – «Сотбі», «Крісті» та «Філіпс»). Але з-поміж трійки лідерів у будинку «Філіпс», що спеціалізується на продажі сучасного та ультрасучасного мистецтва, орієнтуючись передусім на покупців-міленіалів – молодих людей віком 20-30 років, – продажі онлайн стали дуже популярними (приблизно третина від усіх угод). Також купівля мистецтва онлайн продовжує бути затребуваною послугою (але аж ніяк не домінуючою) у Китаї та Гонконзі.
На суто online-аукціонах найчастіше купують лоти найдешевшої цінової категорії до 1 тис. дол.: їхній обсяг становить 53% від загальної кількості проданих робіт. Але у вартісному вираженні вони оцінюються лише у 3% коштів, одержаних на віртуальних торгах. Найприбутковішими сегментами тут є твори, які коштують 5-50 тис. дол. (40% від вартості усіх онлайн-продажів) та 50-250 тис. дол. (35%). Мистецтво дорожчого сегменту (від 250 тис. дол.) у кількісному аспекті становить всього 0,2% від усіх проданих на віртуальних аукціонах лотів, а за своєю ціною – близько 14%.
Загальні світові показники свідчать про те, що клієнти аукціонів за нагоди прагнуть знову повернутися до звичного формату купівлі наживо. Значення має не лише бажання на власні очі побачити потенційне придбання, а й психологічний аспект: аукціон є значною мірою театралізованим дійством, яке запалює в його учасниках азарт змагання за лот, підіймає рівень адреналіну та викликає задоволення, яке люди прагнуть відчути безпосередньо. Зате активність у мережі Інтернет суттєво зросла в процесі попередньої пропозиції ціни (bidding): у 2022 р. 92% клієнтів «Сотбі» запропонували свою ціну онлайн, і так само вчинили 75% потенційних покупців «Крісті».
Найпопулярнішими сегментами арт-робіт, що продавалися на аукціонах минулого року, були сучасне та післявоєнне мистецтво (роботи художників, народжених після 1910 р.) – разом 54% від ціни усіх продажів. Серед них вартість такої підкатегорії як ультрасучасний арт (роботи молодих художників віком до 40 років), за даними ресурсу Artprice, становила близько 15% (у грошовому вираженні – близько 410 млн дол). Другим за вартістю було модерне мистецтво (Modern art, твори художників, що народилися у 1875-1910 рр.) – 22%. Продажі імпресіоністів та постімпресіоністів (митців, народжених 1821-1874 рр.) у 2022 р. показали зростання та сукупно склали 18% вартості усіх проданих лотів. Кошти, одержані за мистецтво старих майстрів (1250-1821 рр.), становили близько 7% (з них європейські – 4%). Цікаво, що відсоткові значення кількості проданих лотів з кожного сегменту дуже подібні до статистики за ціною, як показано на діаграмі:
В аукціонних будинках, так само як і у вище згаданих дилерів, найчастіше купують твори мистецтва на традиційних носіях, передусім – живопис. Але залежно від цінового сегменту, співвідношення варіюється: чим дешевший сегмент, тим менше в ньому представлене малярство і більше робіт на папері та інших носіях. І навпаки: серед дорожчих лотів відсоток живописних робіт зростає. Особливо це стосується найвищої цінової категорії (понад 10 млн): у кількісному плані живописні полотна становить 90% ультрадорогих лотів, і за ціною майже так само (91% вартості усіх лотів відповідної категорії). Кількість скульптури у кожній ціновій категорії приблизно однакова – 6-8%.
Минулого року в аукціонному секторі відбулося кілька знакових подій, які встановили нові цінові рекорди. У травні 2022 р. на аукціоні сучасного мистецтва «Крісті» у Нью-Йорку шовкографія Енді Ворхола «Блакитна прострелена Мерилін» (Shot Sage Blue Merilyn, 1964) стала найдорожчою з його робіт – 195 млн дол. Картину з колекції швейцарських дилерів Томаса та Доріс Амман купив всесвітньо відомий американський арт-дилер Ларрі Гагосян. Для порівняння, того ж року Художній музей Нідерландів придбав картину Рембрандта «Прапороносець» (1636 р.) з колекції родини Ротшильдів за суму 150 млн євро, яка еквівалентна 198 млн дол. Класичний витвір мистецтва та поп-арт сучасного художника із брендовим іменем сьогодні коштують майже однаково.
Відзначився також аукціон «Крісті», проведений у Нью-Йорку в листопаді 2022 р., під час якого відбувся розпродаж колекції живопису Пола Аллена – філантропа та співзасновника корпорації «Майкрософт». Твори з колекції були продані за 1,6 млрд дол. Це найвища за всю історію ціна, досягнута як під час одного аукціону, так і за колекцію одного власника. Найдорожчим лотом стало полотно французького художника-пуантиліста Жоржа Сера (Georges Seurat) «Моделі (Маленька версія)», створена 1888 року (Les Pouseuses, petite version). Цю невелику картину розміром 39,3х50 см придбали за 149,2 млн дол.
У географічному зрізі в аукціонному секторі минулого року продовжували домінувати США. Саме тут продається понад 60% дорогих лотів, ціна яких стартує від 1 млн дол., а також 74% ультрадорогого мистецтва (від 10 млн дол.) Друге місце, незважаючи на гальмування активності, посідає Китай. На китайських аукціонах кількісно домінують лоти вартістю від 50 тис. дол. до 1 млн дол. Великобританія, що займає третє місце, відзначається різноплановістю робіт, представлених на аукціонах: тут рівною мірою продаються твори мистецтва різних цінових категорій. В цілому, частки країн світу за вартістю усіх аукціонних продажів минулого року були наступними: США – 37%, Китай – 26%, Великобританія – 13%, Франція – 9%, Німеччина – 3%, Швейцарія – 2%, Австрія та Японія – по 1%, решта країн світу – приблизно 7%.
ПРОГНОЗИ ТА ВИСНОВКИ
Учасники арт-ринку, що взяли участь в опитуванні від Art Basel, з приводу своїх очікувань від 2023 р. висловилися в цілому помірковано. Серед арт-дилерів тільки 45% прогнозували зростання продажів (причому найбільше на покращення чекають представники Китаю та країн Південної Америки); 39% дилерів очікували на стабільність; 16% – таки значна кількість – готувалися до скорочення продажів. З-поміж співробітників аукціонних будинків середнього рівня 48% висловили надію на зростання. 60% з них очікували на збільшення продажів онлайн. А найбільший оптимізм з приводу справ у 2023 р. виявили найзаможніші колекціонери: 77% були впевнені у зростанні арт-ринку, а 55% планували продовжувати інвестиції в твори мистецтва. Можливо, друга половина 2023 р. ще відзначиться рекордними продажами і зможе виправдати їхні прогнози.
Отож, сьогодні найбільше зростає і розвивається найвищий сегмент ринку, активність якого забезпечують покупці найдорожчих зразків мистецтва, а також аукціони та дилери вищого рівня, які задовольняють інтереси та смаки колекціонерів. Прошарок цих суб'єктів арт-ринку дуже тонкий, але він є його найпотужнішою рушійною силою.
Найбільшим сегментом, що домінує і кількісно, і вартісно, продовжує лишатися сучасне мистецтво, яке впевнено завоювало ринок у ХХІ ст. Зважаючи на те, що твори інших періодів потрапляють на ринок все рідше, продажі сучасного і ультрасучасного мистецтва продовжать зростати.
ІТ-технології знаходять все більше застосування на арт-ринку. Хоча на пріоритети та смаки найбагатших колекціонерів вони значного впливу не справили: найжаданішим предметом розкоші та найвдалішою інвестицією продовжує лишатися живопис, а не діджитал-арт, і придбаний у традиційний спосіб – «наживо». Проте різні платформи для онлайн-продажів поступово сприяють демократизації арт-ринку і забезпечують можливість легко і зручно долучитися новим покупцям. Художникам сучасні цифрові технології дають змогу контактувати з покупцем безпосередньо, без участі дилера, а також трансформувати і продавати результати своєї творчості у форматі NFT. Хоча наразі переважають усталені традиційні практики створення, продажу та споживання мистецьких творів, очікується подальший розвиток на арт-ринку електронних комунікацій і цифрових видів мистецтва.
За матеріалами інтернет-ресурсів www.artbasel.com та www.artprice.com
|