Помилка

ХТО І ЯК ОЦІНЮЄ АКТИВИ БАНКІВ НА СТАДІЇ ЇХ ЛІКВІДАЦІЇ

 

27 березня 2015 року

 

26 березня 2015 року в прес-центрі Інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція на тему «Хто і як оцінює активи банків на стадії їх ліквідації». Одним з виступаючих в рамках даної прес-конференції був Голова Всеукраїнської Асоціації Фахівців Оцінки (АФО) Степан Максимов.

 

 

Interfax-26032015-1

 

 

Виступаючими на прес-конференції були Фролов Сергій (експерт ринку оцінки майна), Хмара Сергій (керівник оціночної компанії «ВІ АЙ ПІ ДЕПАРТАМЕНТ»), Ковальський Юрій (Виконуючий обов'язки Голови правління всеукраїнської громадської саморегулівної організації оцінювачів «Асоціація фахівців банківської оцінки України», АСБОУ), а також Максимов Степан (Голова громадської саморегулівної організації оцінювачів «Всеукраїнська Асоціація Фахівців Оцінки», АФО).

 

 

ОСНОВНІ ТЕЗИСИ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ

 

В рамках даної прес-конференції було озвучено, що на сьогоднішній день близько 50 банків перебувають під патронатом ФГВФО, тобто вони знаходяться в стадії ліквідації, або в банк введена тимчасова адміністрація. Робота з даними банками передбачає використання послуг оціночних компаній. Враховуючи, що сукупна вартість активів, що підлягають оцінці та реалізації, складає сотні мільярдів гривень, відсутність належної уваги до питань якості оцінки, а також механізму відбору оцінювачів може призвести до значних втрат, як держави, так і вкладників, що негативно позначиться на банківському секторі країни.

 

На даний момент процедура відбору оціночних компаній виглядає абсолютно невідпрацьованою і не прозорою. По-перше, відбір компаній практично відданий на відкуп уповноваженим особам ФГВФО, які якщо і проводять конкурси, то, як правило, без дотримання процедур, що дозволяють забезпечити конфіденційність пропозицій, а значить і належний рівень об'єктивності. По-друге, компанії, які беруть участь у конкурсах по відбору оцінювачів, не завжди отримують інформацію про проведення конкурсів, а також часто не мають зворотного зв'язку з організаторами і не отримують інформацію про критерії та умови визначення переможця.

 

Така ситуація створює підґрунтя для сумніву в прозорості проведення таких конкурсів і дає підставу припускати, що переможцями конкурсів можуть стати компанії, головним фактором вибору яких є керованість з боку замовника або інших зацікавлених осіб.

 

Що стосується контролю якості виконаних робіт з оцінки, то, незважаючи на високу складність робіт, процедура рецензування ніде не вказана, як обов'язкова, хоча саморегульовані організації з успіхом впоралися б із таким завданням.

 

Без сумніву така ситуація створює тепличні умови для маніпуляції з результатами оцінки, а значить і проведення непрозорих операцій з активами банків, які знаходяться в зоні відповідальності ФГВФО.

 

Щоб виправити ситуацію учасники прес-конференції запропонували розглянути питання про внесення змін в існуючий порядок відбору оціночних компаній, які повинні оцінювати активи проблемних банків. Зокрема, перенести процедуру конкурсу з рівня уповноваженої особи Фонду на рівень відповідної структури головного офісу Фонду, створивши Комісію з відбору суб'єктів оціночної діяльності, до складу якої, крім співробітників ФГВФО, ввести представників усіх існуючих на сьогоднішній день саморегулівних організацій оцінювачів.

 

Також учасниками було запропоновано механізм залучення саморегулівних організацій оцінювачів для проведення моніторингу якості виконуваних робіт з оцінки.

 

На думку доповідачів, реалізація запропонованих заходів забезпечить прозорість процедури проведення конкурсу, а значить, значно зменшить можливість впливу на оцінювача, а також підвищить об'єктивність оцінки активів банків, що, в свою чергу, підвищить довіру до банківської системи з боку вкладників та мінімізує бюджетні витрати.

 

Також в рамках прес-конференції був озвучений заклик щодо необхідності скасування результатів конкурсів з відбору оцінювачів по найбільш великим банкам (Надра і Дельта) та проведення їх з урахуванням озвучених вище пропозицій.

 

 

ВИСТУП ГОЛОВИ АФО СТЕПАНА МАКСИМОВА

 

На самому початку свого виступу Голова Всеукраїнської Асоціації Фахівців Оцінки (АФО) Степан Максимов звернув увагу слухачів на те, що під керівництвом ФГВФО здійснюється оцінка для двох цілей: перша – для прийняття стратегічного рішення щодо подальшої долі того чи іншого банку, і друга – для відчуження майна банку в процесі його ліквідації. Для цього, станом на сьогоднішній день, при ФГВФО акредитована всього 61 оціночна компанія, повний перелік яких опублікований на сайті ФГВФО (17 з них було акредитовано ще в 2013 році, ще 17 компаній – в 2014 році, і 27 компаній – в 2015 році).

 

 

Interfax-26032015-2

 

 

Якщо вести мову про оцінку першого типу (для цілей прийняття рішень щодо банку), то, як показує практика, ФГВФО через уповноважену банком особу по електронній пошті поширює інформацію щодо необхідності проведення оцінки серед вищевказаних оціночних компаній. При цьому абсолютно нічого не відомо про те, чи кожній з числа 61 компанії надсилаються такі пропозиції? Хто і яким чином проводить конкурсний відбір, на підставі яких критеріїв? Хто входить до складу конкурсної комісії? Який її чисельний склад? Хто є Головою даної конкурсної комісії? Чи входить уповноважена особа банку, яка формує і розсилає конкурсну пропозицію, до складу самої конкурсної комісії? Яким чином можна оскаржувати прийняті рішення, а також, яка суть цих самих рішень? Відповідей на всі ці питання не знає ніхто. Не відображена дана інформація в будь-який спосіб і на офіційному сайті ФГВФО.

 

Що стосується конкретних критеріїв, на підставі яких визначається переможець конкурсу, то про них також можна тільки здогадуватися. Будь-яка інформація щодо цього також відсутня. Якщо таким критерієм, наприклад, є величина витрат на оплату оціночних послуг, то чому ж тоді ніде немає інформації про те, хто став переможцем конкурсу, а також запропоновані даним учасником умови виконання робіт?

 

Неможливо будь-яким чином і оскаржити результати конкурсу ні уповноваженій особі банку, ні самому ФГВФО, оскільки ніде не закріплено процедуру проведення самого конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності, а також відсутні підстави і критерії такого відбору. З аналізу всього цього, вести мову про прозорість даного процесу не доводиться.

 

Викликає сумніви і сам спосіб надання конкурсних пропозицій учасниками шляхом відправки їх по електронній пошті. Такий спосіб обміну інформацією відкриває можливість проводити при необхідності оперативне коригування будь-яких пропозицій в ту чи іншу сторону, що також не сприяє прозорості процесу в цілому. А найголовніше питання, хто всім цим займається?

 

На сьогоднішній день гостро стоїть питання щодо великих системних банків – Надра і Дельта. Так по цим фінансовим установам були сформовані лоти на проведення оціночних робіт, в яких перелік оцінюваного майна представлений лише в загальній і досить обтікаючій формі (наприклад, «нематеріальні активи, 86434 одиниці», «приміщення, 160 одиниць», «цінні папери», а також «інші активи»). Мало того, що саму конкурсну пропозицію отримали далеко не всі акредитовані при ФГВФО компанії, але і ті, що отримали її також опинилися в дещо незручному положенні, оскільки так і не зрозуміли, що ж конкретно потрібно оцінювати. Таким чином, вихідна інформація для участі в конкурсі абсолютно не достатня не тільки для проведення безпосередньої оцінки, але й для прийняття простих початкових рішень щодо того, за яку ж суму можна виконати дану роботу і в який строк. При цьому в самих умовах конкурсу чітко визначено, що всі роботи повинні бути виконаними протягом 14 днів, а ось необхідний для виконання обсяг цих робіт практично ніхто з практикуючих оцінювачів так і не зрозумів.

 

З боку оціночної спільноти регулярно також надходять скарги щодо того, що виконати роботи з оцінки майна проблемних банків, протягом заявлених уповноваженим представником 14 днів, практично нереально вже тільки тому, що при зверненні оцінної компанії в банк, як правило, не менше 7 днів йде лише тільки на те, щоб зібрати необхідну для оцінки вихідну інформацію, яку іноді доводиться буквально «випрошувати». Але й після цього представленої інформації дуже часто не достатньо для проведення оцінки. На це представникам ФГВФО слід звернути особливу увагу. Це дуже важливий організаційний момент.

 

Степан Максимов у своєму виступі звернув також увагу на ще одну помилку ФГВФО пов’язану з тим, що тільки одна компанія повинна бути переможцем конкурсу. Безумовно, такий підхід цілком виправданий, коли мова йде про який-небудь дрібний банк, що має невелику кількість активів. У даному випадку дійсно оцінку може виконати і одна компанія. Але ситуація докорінно змінюється, коли мова йде про такий системний банк, як, наприклад, Дельта. Очевидним є те, що жодна компанія не здатна оцінити такий банк за 14 днів навіть для цілей прийняття управлінських рішень. Практика показує, що це просто нереально. Отже, виникає цілком логічне запитання, чому не виставляються на конкурс окремі лоти, наприклад, по нерухомому майну, рухомому майну, кредитним договорам тощо? Всі ці оцінки можуть виконуватися одночасно різними компаніями. Але на сьогоднішній день ФГВФО дотримується чіткої позиції – переможець має бути лише один. Логіка такої поведінки ФГВФО незрозуміла багатьом учасникам ринку, особливо коли мова заходить про оцінку для цілей відчуження майна банку в процесі його ліквідації.

 

Саме тому учасники даної прес-конференції звертають увагу ФГВФО на відсутність затвердженої процедури проведення самого конкурсу, непрозорість процесу відбору суб'єктів оціночної діяльності, відсутність кількісного та персонального складу конкурсної комісії. Викликає також сумніви і ситуація, при якій окремі компанії з числа 61 акредитованої при ФГВФО взагалі не отримують будь-яких конкурсних пропозицій. І мова тут зовсім не про те, що всі акредитовані компанії в обов'язковому порядку повинні отримувати замовлення від ФГВФО, оскільки на даному етапі проведення оцінки для цілей прийняття управлінських рішень у цьому просто немає необхідності. Але якби на конкурс виставлялися окремі лоти, то це дозволило б зробити оцінку більш якісною, більш оперативною, а також більш контрольованою з боку оціночного спільноти.

 

Наприкінці свого виступу Степан Максимов ще раз коротко резюмував основні завдання, які вимагають негайного вирішення з боку ФГВФО, а саме:

 

  • ФГВФО в максимально короткий термін повинен затвердити склад конкурсної комісії та опублікувати його на своєму офіційному сайті;

 

  • до складу даної конкурсної комісії повинні бути включені представники саморегулівних організацій оцінювачів України (йдеться про представників усіх семи існуючих на сьогоднішній день організацій);

 

  • результати проведення конкурсів повинні також публікуватися на офіційному сайті ФГВФО з чітким зазначенням того, який саме лот переміг, яка компанія визначена переможцем конкурсу, заявлена нею вартість послуг і терміни виконання робіт. Аналіз даної інформації дозволить громадськості оцінювати ступінь «адекватності» пропозиції того чи іншого суб'єкта оціночної діяльності.

 

І ще один не менш суттєвий момент, на який слід звернути свою увагу ФГВФО, полягає в тому, що за допомогою оцінювачів ФГВФО через своїх уповноважених осіб у банках мав би можливість готувати більш якісну вихідну інформацію щодо оцінюваного майна, що в подальшому сприяло б значному підвищенню якості оцінки та оперативності її проведення, заявив Голова Всеукраїнської Асоціації Фахівців Оцінки.