МЕНЮ
ПЕРСПЕКТИВА
КУРС ВАЛЮТ
ОПИТУВАННЯ
КОНТАКТИ
PDF Друк e-mail

ВРАНЦІ ГРОШІ – ВВЕЧЕРІ СТІЛЬЦІ: КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВИРІШИВ ВИПЛАТИТИ

АВАНСОМ ТРИ МІЛЬЙОНИ ДОЛАРІВ РАДНИКУ З ПРИВАТИЗАЦІЇ ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО»

 

31 березня 2018 року

 

Пройшов місяць з того моменту, як Кабінет міністрів України остаточно затвердив польську філію компанії Ernst&Young в якості радника для продажу контрольного пакету (78,3% акцій) державної енергокомпанії «Центренерго». Незважаючи на відсутність інформації щодо перших результатів роботи, від учасників ринку вже звучать запитання про доцільність залучення радника і оплати йому авансом чималої суми з грошей платників податків – $3 млн (близько 80 млн грн).

 

 

Vrantsi-hroshi-vvecheri-stiltsi-Kabinet-Ministriv-Ukrayiny-vyrishyv-vyplatyty-avansom-try-milyony-dolariv-radnyku-z-pryvatyzatsiyi-PAT-Tsentrenerho

 

 

Кабінет міністрів України вирішив виплатити польській філії компанії Ernst&Young, яку обрали як радника з приватизації державної енергокомпанії «Центренерго», відразу всі $3 млн, повідомляє «Апостроф». Виходить, що радник діє за принципом: «вранці гроші – ввечері стільці». Гроші держава заплатить наперед, а от чи отримає вона довгоочікувані «стільці»? Над цим питанням розмірковував автор статті Ігор Іванцов.

 

Можливість легального залучення радників для приватизації великих об’єктів держмайна з’явилася ще в 2016 році, коли були внесені відповідні правки до профільного закону про приватизацію. При цьому закон не зобов’язує Кабінет Міністрів України або Фонд державного майна України залучати сторонніх осіб до виконання їхніх же обов’язків, а лише надає таку можливість. Також передбачається, що зовсім не обов’язково фінансувати роботу радника саме з бюджету, це можуть зробити, наприклад, міжнародні донори.

 

Завдання радника – зібрати фінансову і технічну інформацію про компанію, привести в порядок звітність, організувати аудит, запропонувати шляхи реструктуризації заборгованості, фінансовий план і маркетингову стратегію. Крім того, радник повинен визначити стартову ціну майна і зайнятися пошуком потенційного стратегічного інвестора.

 

ПАТ «Центренерго» – перша велика держкомпанія, яку збираються приватизувати із залученням радників. Про те, що Фонд буде шукати собі «помічників» в цій справі, ще на початку минулого року заявляв тодішній його глава Ігор Білоус. Очікування чиновника були райдужними – у Фонді сподівалися залучити «радниками» найбільших світових «зірок»: Merrill Lynch, Lazard, Citi, MorganStanley. Однак довелося обходитися більш скромними претендентами.

 

Конкурс оголосили в кінці травня 2017 року, а вже на початку липня стало відомо, що переміг польський підрозділ Ernst&Young, обійшовши на кілька балів польську ж філію Rothschild, а також українські представництва KPMG і PwC.

 

Фактично це повинно було дати старт підготовці ПАТ «Центренерго» до приватизації. Однак, як відомо, цього не сталося – конкурс перенесли як мінімум на 2018 рік. Однією з можливих причин називають протиріччя всередині Кабміну щодо умов співпраці з радником.

 

Справа в тому, що ціну своїх послуг кожен з претендентів запропонував ще на етапі підготовки конкурсу. Низька ціна була важливим, але не вирішальним фактором для перемоги. Оскільки конкурсні пропозиції є закритими, довідатися про ціни від інших учасників не представляється можливим. А ось ціна переможця була відома ще в кінці липня минулого року – $3 млн або еквівалент 80 млн грн.

 

Саме ця сума, як стверджують знайомі з ситуацією співрозмовники, могла стати каменем спотикання для Міністерства фінансів, де відмовилися завізувати проект розпорядження Кабміну, а також відповідні зміни в держбюджет.

 

Справа в тому, що спочатку в проекті нібито фігурувало розмите формулювання «у разі успішного продажу об’єкта», за фактом якого раднику передбачалася половина виплати (перша половина – безумовна передоплата).

 

У Мінфіні помітили, що це суперечить законодавству. «Успішний продаж» – це якщо компанія в принципі продасться? Або буде продана протягом певних термінів? Або за певною ціною не нижче якогось рівня? А, може, є мінімальна сума, на яку повинна підвищитися стартова вартість пакету акцій, щоб продаж вважався успішним? А як бути з тим, що метою – по законодавству – процесу приватизації є власне приватизація, а не якісь цифрові показники її результатів. За узгодження документа відповідав заступник міністра фінансів Сергій Марченко, який підписав його із зауваженнями.

 

Із зауваженнями Мінфіну документ пішов на урядовий комітет з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності, де 08 листопада 2017 року його було відправлено на доопрацювання – міністри прислухалися до зауважень Мінфіну, і не виключено, що відчули лобістський присмак.

 

Однак вже на одному з наступних засідань кабмінівського комітету проект, за словами джерел, спливає знову. У ньому не тільки не враховані правки та побажання Мінфіну, але ситуація ще більше ускладнюється: замість поділу на безумовну і «успішну» частини гонорару, юристами Ernst&Young пропонується виплатити відразу всі $3 млн з держбюджету. Саме в цьому формулюванні документ і став розпорядженням уряду №111 від 21 лютого 2018 року. Чому Мінфін не заперечив з цього приводу жодним словом, незважаючи на те, що візу ставив той же Сергій Марченко – невідомо. Більш того, з винесенням рішення так поспішали, що навіть не захотіли (або побоялися) винести документ на Робочу групу з підготовки рекомендацій і пропозицій до проектів рішень Кабінету міністрів про приватизацію та умов продажу об’єктів державної власності, що підлягають приватизації (колегіальний орган при Кабміні). І це незважаючи на те, що відповідно до пп.2 і 3 положення про цю групу, основним її завданням, серед іншого, є підготовка рекомендацій і пропозицій до проектів рішень Кабміну щодо визначення виконавця послуг з підготовки до приватизації об’єктів державної власності, що підлягають приватизації та джерел оплати таких послуг.

 

Всі ці обставини наштовхують на цілий ряд запитань, відповіді на які могли б прояснити справжні мотиви всіх учасників процесу:

 

1) Чому Фонд і уряд прийняли рішення залучати радника, хоча це і не є обов’язковим? Невже Фонду не вистачає прописаних в профільному законі повноважень для підготовки об’єктів до приватизації, організації їх оцінки та підвищення інвестиційної привабливості? Адже саме ці та багато інших функцій закладені в законі для Фонду, як центрального органу виконавчої влади.

 

2) Чому уряд і Фонд держмайна погодили цифру $3 млн за послуги радників з продажу акцій «Центренерго»? Наскільки це ринкова ціна для таких послуг, якщо врахувати, що це 20% всього річного бюджету Фонду на заходи, пов’язані з підготовкою об’єктів до приватизації в 2018 році? Чи не занадто розкішно витрачати п’яту частину бюджету всього на одне підприємство?

 

3) Хто буде контролювати ефективність використання цих коштів, які будуть сплачені з кишень платників податків?

 

4) Хто буде нести відповідальність, якщо робота радника (по підбору інвесторів, підвищення інвестиційної привабливості, особливо в світлі того, що поляки візьмуть 100% передоплати послуг) буде виконана неякісно? Чи є у Фонду, як у органу влади, механізм визначення такої відповідальності?

 

5) Що ж все-таки означає «успішний продаж» майна, який хочуть поставити раднику, щоб виправдати його захмарний гонорар? І чому таких «успіхів» не можуть домогтися самі співробітники Фонду? У ч.1. ст.6 Закону України «Про Фонд державного майна України» зазначено, що фонд здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через регіональні відділення. Радники з’явилися тільки в січні 2018 року, а відбір Ernst&Young відбувся за 8 місяців до цього.

 

6) Чи не може поява «радників» означати реалізацію банальних корупційних схем? Чи готове НАБУ розслідувати подібні факти? І як може це вплинути на гучну операцію з продажу «Центренерго»?

 

7) Чи можна гарантувати, що, скориставшись своїм обов’язком встановити за результатами обстеження стартову ціну продажу об’єкта, радник не спробує занизити або завищити її для потенційних покупців?

 

(Нагадаємо, що радником – компанією Ernst&Young spólkazograniczoną odpowiedzialnością Corporate Finance sp.k. (Республіка Польща), – для забезпечення проведення незалежної оцінки об’єкта залучено вітчизняного суб’єкта оціночної діяльності ТОВ «Консалтингова компанія «Увекон». Дана компанія створена у 2003 році, входить до групи компаній «Увекон» і станом на сьогодні є фактично головним підприємством групи. Згідно даних результатів засідань комісії Фонду державного майна України з конкурсного відбору суб’єктів оціночної діяльності, протягом останніх двох років спеціалісти групи компаній «Увекон» виконували оцінку державного пакету акцій Публічного акціонерного товариства «Укрнафтопродукт»; основних засобів, що були передані в оренду в складі цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Київський завод шампанських вин»; державного пакету акцій Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром»; державного пакету акцій Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» – ред.).

 

8) Хто пролобіював розпорядження уряду практично без змін щодо залучення радника на продаж «Центренерго»? І чи не можна назвати це перевищенням повноважень?

 

9) Чи можна вважати перевищенням повноважень або корупційним правопорушенням проведення конкурсу на радника за півроку до того, як в законі «Про Фонд держмайна» з’явилися на це повноваження? Адже фактично Фонду надали таке право лише з недавнім ухваленням нового приватизаційного законодавства.

 

На всі ці питання можуть дати відповіді не лише Фонд державного майна України і керівництво уряду, а й Національне антикорупційне бюро України, – підбиває підсумки журналіст видання «Апостроф».