МЕНЮ
ПЕРСПЕКТИВА
КУРС ВАЛЮТ
ОПИТУВАННЯ
КОНТАКТИ
PDF Друк e-mail

ПОЛЮВАННЯ НА ПРОСТАКА: ЕКОНОМІКА МАНІПУЛЯЦІЙ І ОБМАНУ

 

11 квітня 2017 року

 

Багато мислителів вважають, що першопричина складнощів сучасної людини – в консьюмеризації нашого світу; в тому, що ми, ставши матеріалістами, відмовилися від духовності заради достатку. Однак згідно Акерлофа і Шиллера, коріння проблеми лежить в фундаментальній ваді теорії ринкової рівноваги, яка не враховує той факт, що вільні ринки виробляють безліч «наживок», здатних використовувати практично кожну з людських слабкостей. Тому ВВП на душу населення може зрости в кілька разів, а у людини все одно не буде ні вільного часу, ні вільних грошей.

 

 

Phishing-for-Phools-The-Economics-of-Manipulation-and-Deception

 

 

У видавництві «Манн, Іванов і Фербер» вийшла книга «Полювання на простака: Економіка маніпуляцій і обману». Автори – два лауреата Нобелівської премії з економіки Джордж Акерлоф і Роберт Шиллер – пояснюють, що таке поведінкова економіка і як вона дозволяє маніпулювати людськими слабкостями.

 

Нобелівські лауреати з економіки кидають виклик концепції невидимої руки ринку і розповідають про те, як ринки можуть не тільки приносити користь, а й завдавати шкоди. З часів Адама Сміта прийнято вважати, що вільні ринки ведуть до матеріального благополуччя. Але Акерлоф і Шиллер впевнені: продавці, які прагнуть до прибутку, використовують наші психологічні слабкості і уразливі місця, вдаються до маніпулювання та обману. А ринки не завжди ведуть до кращих товарів і послуг, вони сповнені усіляких пасток і хитрощів.

 

Автори цієї книги, нобелівські лауреати з економіки, зібрали десятки прикладів, щоб показати, як це стосується кожного і кожен день. Ми витрачаємо гроші до останнього і потім думаємо, як платити по рахункам в наступному місяці. Фінансова система роздувається як мильна бульбашка, щоб потім лопнути. Вплив реклами сильний, як ніколи. Ми занадто багато платимо за машини, будинки, абонементи у фітнес-зали та за кредитні карти. Фармацевтичні компанії вміло просувають ліки, від яких мало користі – а іноді буває і шкода.

 

Книга розповідає про ці та багато інших прикладів з сучасної економіки і показує, як можна боротися з маніпуляціями на ринках, підвищуючи рівень знань та впроваджуючи правильні інститути і реформи (перші 17 сторінок книги).

 

 

ПРО АВТОРІВ

 

Джордж Акерлоф – американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки (2001) «за аналіз ринків з несиметричною інформацією», автор знаменитої статті про ринок «лимонів». Російською виходили його книги «Spiritus Аnimalis, або «Як людська психологія управляє економікою і чому це важливо для світового капіталізму» (у співавторстві з Робертом Шиллером) і «Економіка ідентичності. Як наші ідеали і соціальні норми визначають те, ким ми працюємо, скільки заробляємо і наскільки нещасливі» (у співавторстві з Рейчел Крентон).

 

Роберт Шиллер – американський економіст, професор економіки Єльського університету, лауреат Нобелівської премії з економіки за 2013 рік. Співавтор Акерлофа по книзі «Spiritus Аnimalis». Засновник і головний економіст фірми з інвестиційного управління Macro Markets LLC.

 

 

ВІД АВТОРІВ

 

Ми написали цю книгу з позицій щирих прихильників системи вільного ринку, щоб допомогти людям краще в ній орієнтуватися. В економічній системі маса різного роду пасток, тому дуже корисно знати, як вони виглядають. Ми повинні навчитися лавірувати в ній, не втрачаючи гідності і своїх політичних переконань, і знайти сили рухатися вперед, незважаючи на те божевілля, що коїться навколо. Ми написали цю книгу для споживачів, яким потрібно проявляти пильність, пам’ятаючи про безліч хитрих способів виманювання грошей. Ми писали її і для підприємців, що впадають в депресію від цинізму деяких своїх колег і часом вимушених слідувати їх прикладу під тиском економічної необхідності. Вона буде корисна для державних службовців, які часто виконують невдячну роботу з регулювання економіки. Можливо, вона стане в нагоді волонтерам, філантропам, «лідерам думок», які відстоюють чесність в економічних взаєминах. Нарешті, ми писали її для молоді, яка тільки-но вступила на трудовий шлях і шукає собі заняття до душі. Всім цим людям бажано ознайомитися з практикою фішингу ¬ тих економічних сил, які перетворять маніпуляції і обман в елемент економічної системи, якщо ми нічого не зробимо для того, щоб цього уникнути. Нам потрібні історії героїв – людей, яким, виходячи з власних переконань, а не заради економічної вигоди, вдалося звести кількість обману в суспільстві до прийнятного рівня. Ми розповімо вам безліч таких історій.

 

 

ОСНОВНА ІДЕЯ

 

Основна ідея цієї книги – узагальнити різні випадки полювання на простаків і тим самим показати, який вплив подібна практика здійснює на наше життя: роботу, думки, цілі – і як останні видозмінюються в цих умовах. В одних історіях розповідається про повсякденне життя – наших машинах, продуктах, медицині, будинках, які ми купуємо і продаємо і в яких живемо. Інші присвячені її більш складним складовим, наприклад фінансовим ринкам.

 

 

ГАЧКИ ДЛЯ ФІШИНГУ

 

Піддавшись спокусі, ми купуємо масу абсолютно непотрібних речей, переплачуємо, набуваємо у власність «гнилі» активи по завищеним цінами. Позичальників заманюють сумнівними іпотечними кредитами, бухгалтери дезінформують інвесторів, фінансові консультанти розповідають казки про мільйонерів із трущоб, ЗМІ поширюють нічим не обґрунтовану інформацію, фірми банкрутіють... Коли ж безмірно переоцінені активи починають купуватися за кредитні кошти, ситуація ще ускладнюється. Банкрутства і страх перед ними запускають хвилю нових банкрутств. Далі пересихають кредитні потоки, і настає колапс економіки.

 

Що ж робить нас настільки легкими жертвами фішингу? Якщо брати спрощено, всі ми можемо потрапляти в пастки двох типів, опиняючись в ролі психологічних або інформаційних простаків.

 

 

ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОСТАКИ

 

До цього типу можна віднести людей, схильних піддаватися впливу емоцій і потрапляти в сітки, які вони самі, часто несвідомо, розставляють для себе. Автори посилаються на висновки відомого психолога Роберта Чалдіні, який стверджує, що в основі нашої вразливості для фішингу лежать наступні особливості людської психології:

 

  • бажання відплатити послугою за послугу;

 

  • прагнення бути люб’язними і уважними по відношенню до людей, які нам симпатичні;

 

  • небажання суперечити тим, хто вище нас за рангом;

 

  • тяга до послідовності в рішеннях;

 

  • схильність при визначенні лінії своєї поведінки наслідувати приклад інших;

 

  • неприйняття ідеї про те, що нам доведеться понести збитки.

 

Відповідно, на кожну з «пасток» у продавця є «приманка». Чалдіні описує, як його брат оплачував своє навчання в коледжі, користуючись прагненням людей не втратити в грошах. Щотижня він купував по оголошеннях в місцевих газетах два-три старих автомобіля. Приводив їх в порядок і знову виставляв на продаж. Однак замість того, щоб кожному з потенційних покупців призначати час для зустрічі – запрошував всіх одночасно. І хтось обов’язково купував авто, незалежно від того, яким була його якість. Це відбувалося зі страху, що хтось може забрати з-під носа вигідну покупку.

 

 

ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОСТАКИ

 

Ще одним джерелом фішингу є надання нам завідомо неправдивої інформації або ж інформації, яка вводить нас в оману. Є тільки два способи заробити гроші: ви можете запропонувати клієнтам щось, що являє для них цінність на $1, при цьому, зробивши продукт з меншими витратами. Або можна дати споживачам невірну інформацію або ж змусити їх зробити неправильний висновок, щоб вони перебували в помилкової впевненості: те, що вони придбали за $1, дійсно коштує цих грошей.

 

Цей принцип використовується практично на всіх ринках, в першу чергу, на фінансових. Оптимісти, які вірять в «невидиму руку» ринку, перебувають у впевненості, що суть складних фінансових транзакцій полягає в чесному розподілі ризику між сторонами і в справедливій винагороді, яка за це належить. Це припущення втілилося в «Акті про модернізацію товарних ф’ючерсів» (Сommodity Futures Modernization Act), спішно прийнятому Конгресом США в кінці 2000-го. З того моменту торгівлю складними фінансовими продуктами дозволялося вести в умовах мінімального контролю.

 

Заробити в фінансовій сфері можна, і не давши клієнту те, що він очікує отримати. Механізм сучасних фінансових продуктів автори порівнюють з відомим фокусом: накриваємо монетку прозорим стаканом – вона зникає; прибираємо склянку – монета з’являється знову; повторюємо ще раз, – на жаль, під склянкою вже немає нічого. «Образно кажучи, купуючи цінні папери, ми набуваємо право отримати те, що виявиться під склянкою. Але, опиняючись в складному фінансовому вирі, виявляємо: якимось чином монетка потрапила в руки «фокусника» – нам же не дістається нічого», – зауважують автори.

 

Якщо говорити в загальному, то в основі майстерності «фокусника» лежить «хитромудрий» фінансовий облік і безмірно роздуті рейтинги. В даному випадку споживачі, як правило, знають, що саме бажають отримати. Якщо цього не відбувається, витончене маніпулювання інформацією дозволяє переконати людей: їм дістається майже те, що відповідає їхнім очікуванням. «Поки прибуток генерується за рахунок «спритності рук», на ринку завжди будуть «фокусники», бо така його природа. Саме тому фінансові ринки, як ніякі інші, мають потребу в самому жорсткому регулюванні», – відзначають Акерлоф і Шиллер.

 

 

ПРО ПРИБУТОК

 

У природничих науках прийнято вважати, що природа не терпить пустоти; економічна система тим більше не потерпить невикористаних можливостей отримання прибутку.

 

 

МАВПОЧКА НА ПЛЕЧІ

 

Ми можемо представляти нашу економіку з позиції мавпочки, що сидить на нашому плечі, коли ми йдемо за покупками або приймаємо будь-яке інше економічне рішення. Капуцини на плечі символізують наші слабкості, які маркетологи з успіхом експлуатують протягом багатьох років.

 

 

ПРО ПОЛІТИКУ

 

Всі ми люди, і вже тільки з цієї причини схильні голосувати за того, хто обіцяє зробити наше життя більш комфортним. В результаті в політиці відмінно спрацьовують найпростіші приманки для простаків, поки політики тихо збирають гроші з зацікавлених осіб і витрачають їх на створення власного іміджу «хлопців з нашого двору».

 

Фундаментальна економічна теорія говорить, що при відсутності фішингу конкуренція в економіці генерує рівновагу; аналогічно фундаментальна політична наука стверджує, що конкурентні демократичні вибори забезпечують чудовий результат. Цей висновок зазвичай приписують американському політологу Ентоні Даунсу.

 

Якщо виборці повністю інформовані і голосують відповідно до своїх уподобань, які можна зобразити на шкалі зліва направо, то передвиборчі платформи обох кандидатів прийдуть в рівновагу і будуть відповідати перевагам «середнього виборця» – адже половина виборців голосує за «лівих», а друга половина за «правих».

 

Така рівновага найчастіше виникає з тієї ж причини, по якій черги до кас супермаркету вирівнюються по довжині. Це відбувається тому, що якщо один з двох кандидатів не вибирає цю платформу, то другий робить це і виграє. Така рівновага описує результат, заснований на компромісі і враховує точку зору обох сторін. Саме цього ми в ідеалі і очікуємо від демократії.

 

На жаль, дійсність часто виглядає дещо інакше, а виборців прагнуть залишити в дурнях двома відпрацьованими способами. По-перше, вони ніколи не володіють повною інформацією і вже тільки з цієї причини потрапляють на гачок. По-друге, вони заковтують психологічний гачок: наприклад, відгукуються на рекламу з кандидатом, який підстригає газон.

 

Всі ці «гачки» зміщують політичну рівновагу і передвиборчу платформу в ту чи іншу сторону від переваг «середнього виборця». Виграшна електоральна стратегія поведінки з виборцями, проти яких застосовується фішинг, включає три основні частини.

 

  • Публічно проголошувати політику, яку підтримують «середні виборці» по значимих для них питаннях, особливо якщо вони добре поінформовані в цих областях.

 

  • Але з інших питань, в яких середній виборець розбирається набагато гірше, зате чудово розбираються донори його політичної кампанії, кандидат вибирає позицію, що влаштовує саме донорів, і доводить її до їх відома, але при цьому не афішує для широкої публіки.

 

  • Кандидат витрачає внески від великих підприємців на підвищення своєї популярності серед пересічних виборців, які схильні голосувати за того, хто «підстригає газон» по телевізору.

 

В умовах застосування настільки раціональної стратегії не можна стверджувати, що теорема про «середнього виборця» адекватно описує результати виборів. Замість цього ми маємо фішингову рівновагу в політиці.

 

 

ПРО ПІДПРИЄМЦІВ

 

Підприємці проявляють чудеса винахідливості, щоб вселити нам думку про необхідність придбати їх продукти, замість того щоб зайнятися випуском того, чого ми дійсно потребуємо.

 

 

ПРО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

 

Протягом більш ніж ста останніх років психологи – починаючи від Зігмунда Фрейда і закінчуючи Даніелем Канеманом – в один голос і з різною аргументацією запевняють нас, що люди часто приймають рішення, які не відповідають їх справжнім інтересам. Попросту кажучи, вони не роблять те, що дійсно добре для них, і вибирають не те, чого насправді хочуть.

 

 

НЕДОСЯЖНИЙ РАЙ

 

У 1930 році, на піку Великої депресії, видатний економіст Джон Мейнард Кейнс передбачив, що через 100 років рівень життя в «прогресивних економіках» підвищиться в вісім разів. У той час цей прогноз сприймався як фантастика, але в 2010-му в США реальний дохід на душу населення збільшився в 5,6 разів у порівнянні з 1930 роком. Якщо виходити із середньоісторичного значення зростання даного показника на рівні 1,5-2%, то до 2030-го пророцтво Кейнса може майже збутися.

 

Також економіст передбачив, що до цього часу робочий тиждень скоротиться до 15 годин і люди опиняться в непростій ситуації, не знаючи, як краще розпорядитися такою кількістю дозвілля. Тут він був більш далекий від істини. Люди змушені витрачати на роботу все більше часу і зусиль. І зараз ніщо не вказує на те, що ця тенденція може змінитися.

 

Головна причина, як відзначають автори, полягає в тому, що «вільні ринки не просто виготовляють те, що ми насправді хочемо придбати, але також і те, що, як нам здається, прагнемо мати. Синхронно вони створюють наші бажання, спонукаючи нас купувати те, що комусь необхідно продати. Інакше кажучи, ринки породжують невичерпні спокуси... Не всі споживачі можуть залишатися раціональними, коли вулиці, супермаркети, моли, а тепер вже і Інтернет, до країв наповнені спокусами».

 

Багато мислителів вважають, що першопричина складнощів сучасної людини – в консьюмеризації нашого світу; в тому, що ми, ставши матеріалістами, відмовилися від духовності заради достатку. Однак згідно Акерлофа і Шиллера, коріння проблеми лежить в фундаментальній ваді теорії ринкової рівноваги, яка не враховує той факт, що вільні ринки виробляють безліч «наживок», здатних використовувати практично кожну з людських слабкостей. Тому ВВП на душу населення може зрости в кілька разів, а у людини все одно не буде ні вільного часу, ні вільних грошей.

 

 

УЗАГАЛЬНЕНІ ВИСНОВКИ

 

Узагальнюючи викладені в книзі ідеї, автори пишуть: вільні ринки можуть бути одним із найпотужніших інструментів, якими володіє людство. Однак, як і всі інші подібні інструменти, вони представляють собою загострений з двох сторін меч. А значить, нам потрібен захист від фішингу, що є аж ніяк не «патологією», а органічною складовою природи ринку.

 

Серед основних способів вирішення цієї проблеми Акерлоф і Шиллер називають регулювання (а іноді і жорстке втручання фіскальних і монетарних властей, з тим, щоб попередити перетворення фінансової турбулентності в фінансову кризу). А також підвищення свідомості суспільства в цілому і компаній зокрема. І хоча останнє більше схоже на утопічне побажання, приклади гравців з різних сфер бізнесу (яких автори називають «героями опору»), котрі вилучили зі своєї діяльності фішинг, вже є.

 

 

П'ЯТЬ ОСНОВНИХ ДУМОК

 

(1) Вільні ринки, надаючи нам всілякі блага, також породжують невичерпні спокуси, змушуючи купувати те, що, в кращому випадку, не приносить нам ніякої користі.

 

(2) В основі фішингу лежать фундаментальні особливості нашого мислення.

 

(3) Цифрові технології та агресивний маркетинг істотно розширюють можливості для маніпуляцій.

 

(4) Інновації, генеруючи зростання, також можуть нести в собі вкрай несприятливі для суспільного розвитку моменти, які, в основному, залишаються недооціненими.

 

(5) Регулювання ринків, в першу чергу фінансових, – необхідна умова зменшення можливостей для фішингу.