MENU
PERSPECTIVE
CURRENCY
INTERVIEW
CONTACTS
PDF Печать E-mail

ЕДИНАЯ БАЗА ОТЧЕТОВ ОБ ОЦЕНКЕ ИМУЩЕСТВА:

ПАНАЦЕЯ, ПАЛЛИАТИВ ИЛИ ДАНАЙСКИЙ ДАР?

 

04 января 2017 года

 

Поводом для написания данной статьи послужила недавняя попытка внесения в Налоговый кодекс Украины так называемой поправки №9 народным депутатом Русланом Сольваром. К счастью, попытка оказалась неудачной, но стало понятно, что это только начало. Далее пойдут следующие попытки. И как видно из текста самой поправки, которая не прошла, основой для будущих попыток будет служить так называемая Единая база отчетов об оценке имущества, которая автоматически станет «авторизованной электронной площадкой». Или же наоборот – Единая база отчетов об оценке имущества начнет играть роль интегрированной составляющей будущей «авторизованной электронной площадки». Поэтому нужно серьезно разобраться для чего, а главное кому нужна и так крайне необходима Единая база отчетов об оценке имущества – регулятору оценочной деятельности, оценщикам, заказчикам оценки или, возможно, третьим лицам?

 

 

Yedyna-baza-zvitiv-pro-otsinku-mayna-panatseya-paliatyv-chy-danayskyy-dar-1

 

 

Приводом для написання даної статті слугувала недавнішня спроба внесення до Податкового кодексу України так званої поправки №9 народним депутатом Русланом Сольваром. На щастя, спроба виявилася невдалою, але стало зрозуміло, що це тільки початок. Далі підуть наступні спроби. І як вбачається з тексту самої поправки, що не пройшла, підґрунтям для майбутніх спроб буде слугувати так звана Єдина база звітів про оцінку майна, яка автоматично стане «авторизованим електронним майданчиком». Або ж навпаки – Єдина база звітів про оцінку майна почне відігравати роль інтегрованої складової майбутнього «авторизованого електронного майданчика». Через це потрібно серйозно розібратися для чого, а головне кому потрібна і так конче необхідна Єдина база звітів про оцінку майна – регулятору оціночної діяльності, оцінювачам, замовникам оцінки чи, можливо, третім особам?

 

 

 

ЄДИНА БАЗА ЗВІТІВ ПРО ОЦІНКУ МАЙНА: ПАНАЦЕЯ, ПАЛІАТИВ ЧИ ДАНАЙСЬКИЙ ДАР?

 

Степан Максимов

 

Никогда не указывай людям на их ошибки:

умный заметит их сам, дурак не заметит никогда,

а средний станет твоим врагом

(из кладовых интернета)

 

Приводом для написання даної статті слугувала недавнішня спроба внесення до Податкового кодексу України так званої поправки №9 народним депутатом Русланом Сольваром. На щастя, спроба виявилася невдалою, але стало зрозуміло, що це тільки початок. Далі підуть наступні спроби. І як вбачається з тексту самої поправки, що не пройшла, підґрунтям для майбутніх спроб буде слугувати так звана Єдина база звітів про оцінку майна, яка автоматично стане «авторизованим електронним майданчиком». Або ж навпаки – Єдина база звітів про оцінку майна почне відігравати роль інтегрованої складової майбутнього «авторизованого електронного майданчика». Зміст поправки безсумнівно підтверджує, що готувався плацдарм для наступу на незалежну оцінку шляхом переведення її в таку собі «електронну систему перевірки показників», яка б мала здійснюватися так званою «інформаційно-телекомунікаційною системою», що в результаті неодмінно призвело б до монополізації ринку оціночних послуг.

 

Через це потрібно серйозно розібратися для чого, а головне кому потрібна і так конче необхідна Єдина база звітів про оцінку майна – регулятору оціночної діяльності, оцінювачам, замовникам оцінки чи третім особам, серед яких можуть бути не тільки нотаріуси, але й потенційні рейдери, для яких Єдина база звітів стане джерелом найбільш цінної інсайдерської інформації. Безсумнівно, Єдина база звітів про оцінку майна, за умови її затвердження в найширшому розумінні (про що йтиметься далі), стане своєрідною «Скринькою Пандори», з якої будуть діставатися всі біди та нещастя для незалежної оцінки. І лише десь глибоко на дні цієї скрині під товстим шаром пилу буде жевріти примарна надія на покращення якості самої оцінки.

 

На даному етапі варто нагадати, що сама Єдина база звітів про оцінку майна виникла на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 за №231 «Деякі питання проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства». В подальшому вона перманентно перейшла в постанову КМУ від 21.08.2014 за №358 «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», підпунктом 1.2 якої встановлено, що «інформація зі звіту про оцінку майна, звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок (далі – звіт про оцінку), що складений для цілей оподаткування, вноситься безперешкодно та безоплатно до Єдиної бази даних звітів про оцінку. Зазначена інформація складається за встановленою Фондом державного майна формою та є додатком до звіту. Строк дії звіту про оцінку, що становить не більш як шість місяців з дати оцінки, зазначається в такому звіті».

 

І тут відразу виникають наступні запитання:

 

  1. Хто є власником, розпорядником та адміністратором Єдиної бази звітів?
  2. Хто є власником матеріальної частини бази (серверів і т.п.)?
  3. Яка користь від існування бази?

 

Стосовно відповідей на перші два запитання, то можна однозначно стверджувати лише, що власником всієї матеріальної частини бази, а значить і власником всієї наявної інформації, є точно не Фонд державного майна України, оскільки він виступає лише адміністратором бази. Хто ж є справжнім власником бази і з яких мотивів він виходив (суто альтруїстичних, або ж якихось інших), надаючи її в користування ФДМУ – таємниця за сімома печатками. Якось не віриться, що впродовж вже майже двох з половиною років приватна структура підтримує діяльність цієї бази просто заради загального блага, без будь-якої власної вигоди. І зовсім не зрозуміло, на яких підставах ця база надана в користування Фонду державного майна України, а також де фізично розміщена матеріальна частина бази – безпосередньо в приміщеннях ФДМУ, чи десь в іншому місці? Словом, питань більше, аніж відповідей.

 

На фоні всього цього залишається нез’ясованим ще одне питання – яким чином Єдина база звітів покликана забезпечувати належну якість виконання незалежної оцінки для цілей оподаткування? Згідно оприлюдненого нещодавно Звіту про роботу Фонду державного майна України в 2016 році «Фонд через недосконалість існуючої інформаційно-технічної оболонки Єдиної бази та відсутності повноважень про витребування звітів про оцінку для рецензування у разі надходження скарги, визначених постановою Кабінету Міністрів України №358, позбавлений можливостей оперативного реагування на факти заниження вартості в процесі такої оцінки». Таким чином виходить, що існуюча Єдина база звітів в плані контролю якості є своєрідним «п’ятим колесом до воза». Тоді для чого вона взагалі?

 

Всі вже давно звикли, що Єдина база звітів – це своєрідний «баян козі». Офіційно вона нікому не підконтрольна, а тому в неї абсолютно безкарно можна розміщувати звіти на свій розсуд з будь-якими вартостями, сміло називаючи їх ринковими. Але ж чим далі в ліс, тим більше… невизначеності.

 

 

ПО-ПЕРШЕ

 

Яку роль у становленні незалежної оцінки в Україні повинна відігравати Єдина база звітів з оцінки? Для відповіді на це питання проаналізуємо основні положення статті 13 «Єдина база звітів про оцінку майна» проекту нової редакції Закону України «Про внесення змін до законодавства про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні», розробленого Фондом державного майна України та поданого до Кабінету Міністрів України для винесення на розгляд Верховною Радою України.

 

 

Стаття 13. Єдина база звітів про оцінку майна

 

1. Звіт про оцінку майна, складений у разі її проведення відповідно до абзаців другого – восьмого частини другої статті 7 цього Закону, підлягає реєстрації в Єдиній базі звітів про оцінку майна. Реєстраційний номер та дата реєстрації зазначаються на титульному аркуші звіту про оцінку майна та вказуються у висновку про його вартість. Звіт про оцінку майна, який не зареєстрований в Єдиній базі звітів про оцінку майна, є нечинним.

 

2. Власником, розпорядником та адміністратором Єдиної бази звітів про оцінку майна та всієї інформації, що міститься в ній, є держава в особі Фонду державного майна України.

 

3. Єдина база звітів про оцінку майна містить інформацію із звіту про оцінку майна з відкритим доступом та обмеженим доступом. Порядок реєстрації звітів про оцінку майна, доступу та користування інформацією з Єдиної бази звітів про оцінку майна встановлюється Фондом державного майна України.

 

4. Користування інформацією з Єдиної бази звітів про оцінку майна з відкритим доступом є безоплатним.

 

5. За реєстрацію звітів про оцінку майна в Єдиній базі звітів про оцінку майна, отримання інформації з обмеженим доступом, результатів моніторингу процесу ціноутворення на об’єкти оцінки стягується плата, яка зараховується до Державного бюджету України у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

 

6. Інформація з Єдиної бази звітів про оцінку майна використовується для моніторингу процесу ціноутворення на об’єкти оцінки, забезпечення відкритості для суспільства результатів професійної оціночної діяльності та прозорості в питаннях дотримання суб’єктами оціночної діяльності, оцінювачами вимог законодавства з питань оцінки майна та професійної оціночної діяльності, контролю за виконанням рішень Фонду державного майна України, Ради з питань оціночної діяльності, удосконалення методичного регулювання оцінки майна та для забезпечення ефективного виконання Фондом державного майна України, саморегулівними організаціями оцінювачів покладених на них функцій і повноважень згідно із законодавством.

 

7. Фонд державного майна України на підставі результатів моніторингу процесу ціноутворення на об’єкти оцінки має право витребувати, а суб’єкт оціночної діяльності зобов’язаний направити звіт про оцінку майна, що запитується, або належним чином оформлену його копію для рецензування. Витребування Фондом державного майна України звітів про оцінку майна здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 

 

 

Аби повністю зрозуміти, що ж це за випадки, коли реєстрація в Єдиній базі звітів є обов’язковою і без наявності якої звіт про оцінку майна буде вважатися нечинним, наведемо текст статті 7 «Випадки проведення оцінки майна» вищезгаданого законопроекту.

 

 

Стаття 7. Випадки проведення оцінки майна

 

1. Оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, за згодою сторін правочину, а також на вимогу однієї із сторін правочину.

 

2. Проведення незалежної оцінки майна є обов’язковим у разі:

 

вчинення правочинів з об’єктами права державної та комунальної власності, а також з активами господарських товариств, у статутних капіталах яких державі або територіальній громаді належать частки (паї, акції), за виключенням випадків, коли відповідно до закону органом державної влади, органом місцевого самоврядування, створеними за їх рішеннями тимчасовими органами (комісіями) проводиться розрахунок вартості частки (паю, акції) зі складанням акта оцінки майна;

 

повернення (витребування) об’єктів права приватної власності в державну або комунальну власність, у тому числі примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, на підставі судового рішення або відповідно до законодавства;

 

застави (іпотеки) об’єктів права усіх форм власності, що підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства та (або) правочини (договори) яких підлягають нотаріальному посвідченню;

 

визначення вартості конфіскованого, безхазяйного майна, права на яке підлягають державній реєстрації, скарбу, переданого державі чи територіальній громаді, майна (спадщини, що визнана судом відумерлою), що перейшло у власність територіальної громади, для цілей його реалізації, якщо інше не встановлено законом;

 

визначення сум податкових зобов’язань та інших зборів (обов’язкових платежів) у випадках, встановлених законом, крім випадків визначення розміру податку за операціями та об’єктами, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою або не оподатковуються;

 

визначення вартості арештованого майна боржника у випадках, встановлених Законом України «Про виконавче провадження»;

 

визначення вартості майна у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

 

визначення вартості внесків (крім грошових коштів), які передаються суб’єкту господарювання його учасниками, а також у разі повернення таких внесків учасникам відповідно до закону або за згодою сторін;

 

визначення вартості внесків (крім грошових коштів) для провадження спільної господарської діяльності;

 

вчинення правочинів, пов’язаних зі страхуванням нерухомого та рухомого майна, у випадках, встановлених законом або за згодою сторін;

 

визначення розміру збитків у випадках, встановлених законом;

 

оцінки (переоцінки) активів згідно з вимогами до складання фінансової звітності та бухгалтерського обліку;

 

в інших випадках, передбачених законодавством.

 

 

З наведеного переліку бачимо, що під процедуру обов’язкової реєстрації в Єдиній базі звітів підпадає переважна більшість всіх звітів з незалежної оцінки. У такому разі ключовим питанням постає кому саме потрібна така «прозорість» оцінки? Якщо це потреба регулятора оціночної діяльності в особі Фонду державного майна України, то хто ж у такому разі буде вести постійний моніторинг цієї бази з метою виявлення неякісних звітів? І чи не скористаються наявною в базі інформацією потенційні рейдери, які будуть мати змогу в будь-який час «моніторити» базу з метою виявлення привабливих для них об’єктів?

 

І що є абсолютно очевидним, так це те, що база буде слугувати своєрідним «інструментом» по виявленню «цікавих» об’єктів для Генпрокуратури, Міністерства внутрішніх справ, НАБУ і подібних до них силових відомств та структур. Адже широко відомою стала практика, коли питання про розірвання раніше укладених угод (практично у 100% випадків) зводиться до питання «неправильно проведеної оцінки». Наявність же такої бази дасть можливість «прощупати» будь-якого клієнта.

 

 

ПО-ДРУГЕ

 

Хто буде розробником такої бази, за які кошти вона буде реалізовуватися «в залізі» як інформаційно-телекомунікаційна система і скільки часу потрібно для створення такої бази? Зрозуміло, що Фонд держмайна, який навіть не спромігся зробити своєї оболонки для існуючої Єдиної бази звітів впродовж майже двох з половиною років, а також не придбав необхідної «матеріальної частини», не може претендувати на дану роль. У такому разі хто? Можливо це і є ті самі розробники «інформаційно-телекомунікаційної системи», яку так відчайдушно лобіював народний депутат Руслан Сольвар. Наразі важко визначити, які саме кошти для розробки та втілення Єдиної бази звітів необхідно витратити. Але враховуючи той об’єм оцінок (дивись вище), які необхідно буде заносити в базу, однозначно зрозуміло, що ця сума буде досить значною. Невже ці кошти будуть виділені з державного бюджету? Важко повірити, що держава зможе витратити ці кошти на розробку та впровадження «п’ятого колеса» для себе. Отже, якщо не держава, то тоді хто візьме на себе обов’язок фінансування даного проекту?

 

 

ПО-ТРЕТЄ

 

Оскільки за реєстрацію звітів про оцінку майна в Єдиній базі звітів та за отримання інформації з неї потрібно буде платити, то постає питання – якою буде вартість таких послуг? І чи не відбудеться так, що Фонд держмайна почне виконувати програму наповнення Державного бюджету України не за рахунок приватизації та оренди державного майна, а за рахунок проведених оцінок?

 

 

ПО-ЧЕТВЕРТЕ

 

Яка розвинута країна світу може стати прикладом реалізації такої бази звітів? Чи існують відповідні світові аналоги? Відповідь очевидна – Україна вкотре намагається бути «попереду всієї планети». Тоді для кого і для чого здійснюються всі ці зусилля? Як не дивно, але відповідь на це питання також очевидна. Уважно прочитайте ще раз (а за необхідності – декілька разів) поправку народного депутата Руслана Сольвара, проведіть аналогію зі статтею 13 «Єдина база звітів про оцінку майна» і вам стане зрозуміло, що «ЖИВ КУРИЛКА!» (хіба що в більш рафінованому вигляді).

 

 

ВИСНОВОК

 

Єдину базу звітів про оцінку майна аж ніяк не можна вважати панацеєю чи паліативом для незалежної оцінки в Україні. Натомість вона є справжнім данайським даром, який покликаний в перспективі відкрити двері на шляху до монополізації всієї незалежної оцінки.

 

 

Yedyna-baza-zvitiv-pro-otsinku-mayna-panatseya-paliatyv-chy-danayskyy-dar-2

 

 

Аби остаточно переконатися в цьому, варто лишень згадати так звану «податкову оцінку», яка була введена свого часу якраз під гаслами прозорості та об’єктивності оцінки, а також необхідністю автоматизації її проведення.