МЕНЮ
ПЕРСПЕКТИВА
КУРС ВАЛЮТ
ОПРОС
КОНТАКТЫ
PDF Печать E-mail

ОТКРЫТАЯ ДИСКУССИЯ ОТНОСИТЕЛЬНО ПРОБЛЕМ В НАЛОГОВОЙ ОЦЕНКЕ

 

25 сентября 2018 года

 

В понедельник (24.09.2018) в Украинском кризисном медиа-центре состоялась открытая дискуссия на тему «Оценка. Слишком. Дорого», организованная Правительственно-общественной инициативой «Вместе против коррупции» и посвященная проблемам в так называемой «налоговой оценке». По словам организаторов, к этому вопросу требуется максимальная вовлеченность общества, ведь схема действует уже три месяца и каждый день из карманов граждан выкачивают более 800 тысяч гривен за «услуги» посредников.

 

 

Vidkryta-dyskusiya-shchodo-problem-u-podatkoviy-otsintsi-01

 

 

Згідно інформації, опублікованої Урядово-громадською ініціативою «Разом проти корупції», прийняти участь у організованій відкритій дискусії були запрошені, зокрема, Максим Нефьодов (Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України), Агія Загребельська (Державний уповноважений Антимонопольного комітету України), Оксана Величко (керівник Урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції»), Михайло Серебряков (керівник нормопроектувального напрямку «Разом проти корупції»), Денис Бігус (журналіст), Олексій Амфітеатров (заступник голови Правління Українського товариства оцінювачів). Модератором заходу виступив Роман Вибрановський (Український кризовий медіа-центр).

 

Під час дискусії мова йшла про те, яким чином зрозуміти одну «зраду», як розібрати її анатомію, і що з нею, власне кажучи, робити? При цьому, під «зрадою» малася на увазі історія журналіста Дениса Бігуса, який в серпні оприлюднив розслідування про те, що виявляється завдяки цілій низці специфічних рішень, яким власне і була присвячена дискусія, певна кількість людей замість того, щоб допомагати громадянам отримувати чесну оцінку майна, почала заробляти достатньо великі кошти на здавалося б дуже хорошій ідеї – доступі до єдиної бази оцінки майна, де можна побачити що і скільки коштує, щоб вартість такого майна не занижувалася.

 

 

 

 

Зокрема, Державний уповноважений Антимонопольного комітету України Агія Загребельська повідомила учасників про те, що АМКУ займається сьогодні цими питаннями і проводить перевірку дій Фонду державного майна України щодо запровадження єдиної бази та авторизації електронних майданчиків. «В рамках перевірки ми поставили собі, в тому числі, одне з питань, це з’ясувати чому виявилось так, що через місяць з моменту того, як були прийняті відповідні накази Фонду, авторизувався виключно один електронний майданчик. Він подав документи приблизно через місяць з того моменту, як накази були прийняті. За два тижні він пройшов абсолютно всі процедури авторизації та перевірки. В нормативно-правових актах Фонду, які регулюють ці питання передбачена максимальна кількість днів проходження цієї перевірки – це 74 (сімдесят чотири) робочих дні. Потім ще приблизно через місяць, 30.07.2018, якщо я не помиляюсь, одночасно два майданчики в один день подали свої заявки, за два робочі дні вони пройшли відповідні перевірки та авторизацію Фонду. Потім 22.08.2018 ще один майданчик подав свою заявку і через п’ять днів він вже пройшов всі процедури авторизації та перевірки. Відповідно на сьогодні ми маємо чотири майданчики. І перше питання, яке ми з’ясовуємо, це чому виявилось так, що виключно чотири цих майданчиків виявилися готовими технічно і технологічно, юридично, зі всіма документами здійснювати цю діяльність», – зазначила Агія Загребельська.

 

«А друге питання, яке ми з’ясовуємо, також пов’язане із кількістю майданчиків – це те, що якщо у першого майданчика VIP Department після його авторизації вартість його послуг була 390 і 390 гривень, всього 780 гривень (390 сплачував оцінювач і 390 сплачував нотаріус). Але після того, як були авторизовані ще три електронні майданчики, логічно, що за рахунок конкуренції між цими майданчиками, в тому числі ціновою (у нас на сьогодні як би там не було, враховуючи дуже схожість і простоту послуг, якщо це можна назвати послугами, ті, які надають майданчики), то вартість повинна була б знизитися. Але вартість стала максимальна. Для об’єктів, вартість яких перевищує 200 (двісті) тисяч гривень, а це майже 50% об’єктів нерухомості в Україні, які внесені в базу, вартість стала 510 і 510 гривень, тобто всього 1020 гривень. І ми спостерігаємо, що збільшення кількості учасників ринку вплинуло не на зменшення, як зазвичай буває за рахунок ринкових відносин та конкуренції, а навпаки на збільшення вартості послуг майданчиків. При цьому ми маємо негативні сигнали з боку громадськості, з боку журналістів, ми маємо певні документи, які ми отримали в рамках перевірки, які свідчать про наявність таких незвичних схожостей як в зовнішності цих майданчиків, так і в їх поведінкових аспектах. Тобто вони мають, як говорили вже про це журналісти, та ж програма «Наші гроші» з Бігусом, про те, що в них є схожі програмні коди, у них є схожі певні договори тощо. І також у них ще на початок минулого тижня… За останні дні вони також одночасно змінили вартість. На початок минулого тижня у них був однаковий прайс на свої послуги, який складав однакову ціну. Тобто чотири різні учасники, які виявились схожими як зовнішньо, так і по своїй ціновій політиці. Всі ці питання ми також з’ясовуємо. І звичайно питання, чому інші майданчики не виходять на цей ринок? В чому проблема? Або проблема в тому, що це складно назвати ринком і це не є цікавим з точки зору інвестицій і таке інше, або тому, що є певні якісь моменти в непрозорості процедури, які жахають потенційних інвесторів, які готові вийти на цей ринок працювати? І тому ці питання також з’ясовуються. Але звичайно за логікою ринкових відносин, у разі якщо ми там констатуємо, що це ринок і послуга майданчиків має якусь цінність, то вихід нових учасників на цей ринок (незалежних учасників, які не пов’язані один з одним) повинен відобразитися на зниженні вартості і в результаті, за рахунок конкуренції, якщо цих майданчиків буде багато, вартість цих послуг повинна спасти до того рівня, який є економічно обґрунтованим. Але це в ідеалі. Чому так не відбувається – це якраз те питання, на яке ми шукаємо відповідь. Ми плануємо в жовтні вже закінчити нашу перевірку і я думаю, що перші відповіді на ці питання ми вже отримаємо і зможемо повідомити громадськості», – додала Державний уповноважений Антимонопольного комітету України.

 

У свою чергу, Оксана Величко – керівник Урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції», була ще більш критичнішою у своїх висловлюваннях. «В липні цього року Прем’єр-міністр України звернувся до Урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції», щоб ми дали свою оцінку ситуації і запропонували шляхи вирішення. І після детального вивчення даної ситуації ми можемо однозначно сказати що це корупційна схема, багатоходова, нахабна, проста… Ми дуже вдячні Прем’єрові, що він звернувся до нас, для того, щоб ми надали свою оцінку і надали свої рекомендації. І ми свої рекомендації надамо. І ми працюємо вже кілька місяців спільно з нашими партнерами в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, спільно з Максом, спільно з оцінювачами. Ми працюємо одночасно у кількох напрямках», – зазначила, зокрема, Оксана Величко.

 

 

Vidkryta-dyskusiya-shchodo-problem-u-podatkoviy-otsintsi-02

 

 

Про конкретні рекомендації, направлені на вирішення даної проблеми, говорив Михайло Серебряков – керівник нормопроектувального напрямку «Разом проти корупції». «Первый путь это законодательный. В прошлом году ввели несколько пунктов в 172 статью Налогового кодекса, о том, чтобы появились эти майданчики. Совершенно удивительно с точки зрения логики и здравого смысла. Ведь как было раньше? Вот эта база существовала уже довольно давно. Туда оценщики вносили информацию, во-первых, бесплатно, во-вторых, напрямую (у них не было с этим никаких проблем). У оценочного сообщества не было никакой потребности в каких-либо посредниках. Если эту услугу можно было сделать платной, то это можно было сделать силами того же Фонда государственного имущества и чтобы деньги получал бюджет, а не частные структуры. У Фонда не было никакой необходимости впихивать каких-либо посредников, и у государства тоже. Но это случилось по причинам нам вполне понятным. Законодательный путь он вполне очевидный – все вернуть, простите, «взад». Отменить все эти позиции, убрать оттуда все эти майданчики полностью. Поскольку они не были нужны никогда и не нужны абсолютно сейчас. Более того, очевидно есть угроза, что если успех закрепится и разовьется, и ничего с ним сделать нельзя будет в плане оценки, то эти майданчики-паразиты появятся где-то еще. Они могут появиться, например, в риэлтерских услугах или где-то еще. Там, где наша фантазия не работает, потому что мы коррупционерами не являемся, но авторы схемы очевидно над этим задумываются, наблюдая, что государство сделает с авторами схемы, что оно сделает с самой схемой. Если она останется, ну получается, что схема распространится. Второе, это подзаконка. На самом деле бытует мнение о том, что на подзаконном уровне все решить нельзя, и что все в руках Фонда госимущества. Ну как эти майданчики появились… Появилось два подзаконных документа – один называется Порядок авторизации этих майданчиков, второй – это Порядок ведения базы, где эти майданчики собственно говоря и появились. Если бы Фонд не принял с Администрацией спецсвязи этих двух приказов, то не было бы никаких майданчиков. Все происходило бы так, как происходило до июля – прямая регистрация отчетов. И не было бы у нас этих проблем. Но, к сожалению, это случилось. Мы не видим сейчас какого-либо рвения эту схему прикрыть теми возможностями, которые имеются. На подзаконном уровне можно было бы уже установить верхний порог цены, для того, чтобы уменьшить его в несколько десятков раз до экономически обоснованного уровня. Это десятки гривен, но точно не сотни. В прошлом году Кабинет Министров Украины мог проголосовать постановление №358, где сейчас говорится о бесплатности подачи информации. Этот документ, как ни странно, прошел все согласования, включая Министерство юстиции, там устанавливалась плата, которую не майданчики (тогда их не было), а оценщики должны были вносить за регистрацию. С точки зрения закона майданчик и оценщик это одинаковые субъекты хозяйственной деятельности. Следовательно, если одним ценовую политику устанавливать можно, то другим, соответственно, тоже можно. Этот путь тоже можно повторить, только учитывая фактор майданчиков до тех пор, пока не изменился закон. С этим нет проблем кроме как бюрократических препятствий. Бюрократические препятствия в данном случае тут очевидно, что не должны работать. Это вопрос политической воли. Кабинет Министров этот вопрос может решить в порядке регуляторной процедуры в ближайшие месяцы, если, естественно, захочет… Одна секунда на разработку. Одна секунда на публикацию. Месяц весит на сайте министерства того, которое его зарегистрирует, и регуляторной службы. Сбор и обработка предложений. Согласование с Минфином, Минэкономики, Минюстом и регуляторной службой. При ускоренном рассмотрении – это два-три месяца», – зазначив Михайло Серебряков.