Ошибка

ИННА ПОЛИЩУК: ПОСЛЕДСТВИЯ НЕЗАКОННОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ТОРГОВЫХ МАРОК

КАК ЭЛЕМЕНТ КРИМИНАЛИСТИЧЕСКОЙ ХАРАКТЕРИСТИКИ

 

13 сентября 2018 года

 

Статья посвящена исследованию вреда, наносимого незаконным использованием торговой марки с позиций криминалистики и судебной экспертизы. Акцентировано внимание на неправомерности применения принципа вытеснения оригинальной продукции контрафактной при нарушении прав на luxury-бренды. Обоснованно наличие морального вреда у юридического лица-владельца торговой марки.

 

 

Inna-Polishchuk-The-Consequences-of-the-Misuse-of-Trademarks-as-an-Element-of-Forensic-Characteristics

 

 

Насиченість українського ринку контрафактними товарами та низька ефективність боротьби з порушенням прав інтелектуальної власності дискредитує Україну в європейській та міжнародній спільноті. Попри більш ніж 17-літнє існування окремої статті у кримінальному законі, що захищає права власників торговельних марок, незаконне використання цього об’єкта інтелектуальної власності в Україні є звичайним явищем.

 

Відкритим залишається питання дослідження на дисертаційному рівні криміналістичних особливостей злочинних наслідків незаконного використання торговельних марок, що зумовлює актуальність статті «Наслідки незаконного використання торговельних марок як елемент криміналістичної характеристики» здобувача кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ Інни Поліщук – судовий експерт, оцінювач, начальник відділу економічних досліджень Центру судової експертизи та експертних досліджень ДП «Інформаційні судові системи».

 

Стаття присвячена дослідженню шкоди, що завдається незаконним використанням торговельної марки з позицій криміналістики та судової експертизи. Акцентовано увагу на неправомірності застосування принципу витіснення оригінальної продукції контрафактною у разі порушення прав на luxury-бренди. Обґрунтовано наявність моральної шкоди в юридичної особи-власника торговельної марки.

 

Метою статті є встановлення суті шкоди, що завдається внаслідок незаконного використання торговельних марок як елемента криміналістичної характеристики, а також проведення аналізу основного принципу, на якому базується її розрахунок, – «принцип витіснення» оригінальної продукції контрафактною.

 

Як зазначається у статті, результати опитувань свідчать, що різниця в ціні оригінального та контрафактного товарів залежить від виду товару, що підробляється. Для «брендових» речей, про що йде мова у статті, питома вага ціни контрафакту в ціні справжніх товарів може складати менше ніж 1 відсоток, а в разі «підробок» сигарет і кави ціна контрафакту сягає вже 75 відсотків від ціни оригіналу.

 

За таких обставин найкраще у кожному конкретному випадку незаконного використання торговельних марок встановлювати можливість застосування принципу витіснення, що є головним як для виду шкоди, що завдається, так і для можливості її подальшого розрахунку.

 

Підсумовуючи, автор зазначає, що під час розслідування незаконного використання торговельних марок слідчий не може нехтувати питаннями змістовного наповнення шкоди внаслідок цього злочину та її розмежуванням на матеріальну та немайнову. У цій ситуації неприпустимо перекладати такі питання на розсуд експертів, що, як відомо, також помиляються, особливо в економічних дослідженнях у сфері інтелектуальної власності, які сьогодні не мають наукової методологічної основи.

 

Питання встановлення допустимості використання принципу витіснення належить до поведінкових стереотипів споживачів, тому повинно вирішуватись, як і визначення розміру немайнової шкоди діловій репутації власника торговельних марок, фахівцями в галузі соціальної психології.