КОНЦЕПЦИЯ РЕФОРМИРОВАНИЯ ИНСТИТУТА САМОРЕГУЛИРОВАНИЯ В УКРАИНЕ
23 мая 2018 года
Кабинет Министров Украины своим распоряжением от 10.05.2018 за №308-р одобрил Концепцию реформирования института саморегулирования в Украине, направленную на создание системной и целостной правовой базы, которая обеспечит эффективное функционирование саморегулируемых организаций, что является одной из приоритетных реформ в сфере развития предпринимательства в Украине.
Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 10.05.2018 за №308-р схвалив Концепцію реформування інституту саморегулювання в Україні, направлену на створення системної і цілісної правової основи, що забезпечить ефективне функціонування саморегулівних організацій, що є однією із пріоритетних реформ у сфері розвитку підприємництва в Україні.
ПРОБЛЕМИ, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ РОЗВ’ЯЗАННЯ
Створення системної і цілісної правової основи, що забезпечить ефективне функціонування саморегулівних організацій, є однією із пріоритетних реформ у сфері розвитку підприємництва в Україні.
Планом заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 за №615, передбачено необхідність розроблення проекту Закону України «Про саморегулівні організації».
На сьогодні у законодавстві відсутні єдині підходи до саморегулювання, відсутній системний і комплексний порядок утворення та діяльності саморегулівних організацій, не визначено мети та цілей здійснення саморегулювання. У законодавстві закріплено норму щодо утворення саморегулівних організацій відповідно до законів, що регулюють окремі сфери господарської або професійної діяльності.
Результати аналізу спеціального законодавства свідчать про саморегулювання у 15 сферах. Такими сферами є оціночна діяльність, оцінка земель, землеустрій, архітектурна діяльність, діяльність на оптових ринках сільськогосподарської продукції, сільськогосподарська дорадча діяльність, професійна діяльність на ринку цінних паперів, діяльність арбітражних керуючих, адміністрування недержавних пенсійних фондів, діяльність кредитних спілок, страхова діяльність, організація формування та обігу кредитних історій, туризм, діяльність організацій/об’єднань роботодавців, енергетична ефективність. Водночас відсутнє належне нормативне врегулювання порядку створення та діяльності саморегулівних організацій у чотирьох сферах.
Офіційно визнано в Україні лише 24 саморегулівні організації, що провадять діяльність у шести сферах, зокрема вісім саморегулівних організацій з оціночної діяльності, в тому числі з оцінки земель, дві – із землеустрою, п’ять – з діяльності арбітражних керуючих, чотири – з архітектурної діяльності, п’ять – з професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Разом з тим в окремих видах діяльності існують організації, що за сукупністю виконуваних ними функцій та за властивими їм ознаками можуть бути віднесені до саморегулівних, але законодавством не передбачено можливості саморегулювання у відповідних сферах, зокрема таких сферах діяльності, як охоронна діяльність, рекламна діяльність, діяльність у сферах медицини та освіти.
З огляду на зазначене саморегулювання можливе не лише в тих сферах, щодо яких законодавством передбачено обов’язковість/можливість утворення саморегулівних організацій, а і в інших сферах господарської та професійної діяльності, що, з одного боку, може бути зумовлено попитом на таку форму регулювання у самих суб’єктів господарювання, з іншого, – спроможністю саморегулівних організацій більш ефективно забезпечити здійснення функції з регулювання у відповідних сферах.
На сьогодні нормативно-правовими актами констатується необхідність подальшого розвитку саморегулювання у певних сферах, зокрема:
Результати аналізу нормативної основи саморегулювання та особливостей діяльності існуючих саморегулівних організацій свідчать про наявність таких проблем:
Зазначені проблеми потребують системного та комплексного розв’язання.
МЕТА ТА СТРОКИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ
Метою реалізації Концепції є впровадження з урахуванням вітчизняного та міжнародного досвіду моделі саморегулювання, яка надасть можливість суб’єктам господарської та професійної діяльності здійснювати саморегулювання такої діяльності і створить законодавчі підстави для делегування саморегулівним організаціям окремих функцій, які на сьогодні здійснюються органами державної влади з регулювання господарської та професійної діяльності.
Концепція реалізовуватиметься протягом 2018-2019 років.
ШЛЯХИ І СПОСОБИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ
Реалізація Концепції здійснюється шляхом створення належної нормативної та організаційної основи для розвитку саморегулювання господарської та професійної діяльності.
Загальні засади саморегулювання господарської та професійної діяльності, правові та організаційні засади утворення та діяльності саморегулівних організацій необхідно визначити окремим законом. Спеціальними законами у різних сферах господарської та/або професійної діяльності може бути визначено особливості регулювання суспільних відносин щодо утворення та діяльності саморегулівних організацій у цих сферах.
Такий підхід дасть змогу, з одного боку, забезпечити системність та єдність підходів у діяльності саморегулівних організацій, з іншого, визначити у спеціальних законах особливості діяльності таких організацій у відповідних сферах.
За предметом регулювання пропонується поділяти саморегулівні організації на організації господарського саморегулювання та організації професійного саморегулювання.
Вступ до саморегулівної організації може бути добровільним або обов’язковим. За одним видом діяльності може діяти кілька саморегулівних організацій, якщо інше не визначено законом.
Можливість делегування повноважень саморегулівній організації передбачається спеціальними законами. Законодавством можуть бути визначені спеціальні критерії для саморегулівної організації, якій можуть бути делеговані функції з регулювання господарської або професійної діяльності.
Саморегулівні організації можуть діяти у будь-якій сфері господарської або професійної діяльності з урахуванням таких обмежень:
Саморегулівна організація провадить свою діяльність на принципах (засадах) законності, рівності, добровільності, якщо інше не визначено законом, доступності участі, недискримінації, самоврядності, самофінансування, відповідальності, ефективного регулювання, обґрунтованості делегування, відсутності майнового інтересу її членів, прозорості, відкритості, публічності.
Членство в саморегулівних організаціях за загальним правилом є добровільним, якщо інше не передбачено спеціальними законами. При цьому встановлення законом обов’язковості членства повинно бути обґрунтованим, зокрема:
Саморегулювання господарської та/або професійної діяльності в саморегулівних організаціях, вступ до яких є добровільним:
Створення єдиної комплексної законодавчої основи саморегулювання в Україні повинно супроводжуватися гнучким переходом до нового регулювання, що передбачає, зокрема:
Важливим елементом реалізації Концепції є системні організаційні та нормативні заходи, спрямовані на реалізацію базової законодавчої моделі шляхом прийняття відповідного закону.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Реалізація Концепції дасть змогу:
ОБСЯГ ФІНАНСОВИХ, МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИХ ТА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ
Реалізація Концепції не потребує додаткового фінансування з державного чи місцевих бюджетів.
Фінансування заходів щодо реалізації Концепції здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, що передбачаються на утримання відповідних органів державної влади, а також міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.
|