MENU
PERSPECTIVE
CURRENCY
INTERVIEW
CONTACTS
PDF Печать E-mail

О СУДЕБНЫХ ПРЕЦЕДЕНТАХ ПО ОТМЕНЕ РЕШЕНИЙ ЭКЗАМЕНАЦИОННОЙ

КОМИССИИ ФОНДА ГОСУДАРСТВЕННОГО ИМУЩЕСТВА УКРАИНЫ

 

25 мая 2018 года

 

Анализ информации, размещенной в Едином государственном реестре судебных решений, указывает на то, что в последние годы в нашей стране резко возросло общее количество судебных прецедентов, связанных с отменой решений Экзаменационной комиссии Фонда государственного имущества Украины, направленных на применение мер административного воздействия в отношении отдельных оценщиков за неоднократное грубое нарушение ими нормативно-правовых актов по оценке имущества. Как следствие, отдельные решения Экзаменационной комиссии, даже в особо резонансных случаях, признаются судами противоправными и подлежащими отмене.

 

 

Pro-sudovi-pretsedenty-skasuvannya-rishen-Ekzamenatsiynoyi-komisiyi-Fondu-derzhavnoho-mayna-Ukrayiny

 

 

Так, наприклад, Дніпропетровський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 19.04.2018 у справі за №804/7010/17 визнав протиправним та скасував рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформлене протоколом від 25.04.2017 за №95, в частині позбавлення (анулювання) оцінювача спеціалізації 2.1. «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об’єкти інтелектуальної власності» з кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК №2235, виданого 03.02.2001 за №2235 Фондом державного майна та КП «Інформаційно-консультаційний центр Українського товариства оцінювачів», присудивши при цьому ще й стягнути з Фонду державного майна України за рахунок бюджетних асигнувань на користь оцінювача судовий збір у сумі 1280 грн. Мотивуючи своє рішення, суд виходив з того, що під час розгляду питання щодо професійної діяльності оцінювача, Екзаменаційна комісія замість прийняття одного з рішень, передбачених пунктом 10 розділу IV Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії, всупереч вказаному Положенню прийняла рішення про позбавлення (анулювання) оцінювача лише однієї спеціалізації з кваліфікаційного свідоцтва, що не віднесено законодавством до її компетенції.

 

Крім цього суд зазначив, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 по справі за №804/6588/16 також скасовано пункт 1.3 рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформлене протоколом від 28.04.2016 за №86, в частині позбавлення (анулювання) оцінювача спеціалізації 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них» з кваліфікаційного документа сертифіката №2235 від 03.02.2001 року, виданого Фондом спільно з колективним підприємством «Інформаційно-консультаційний центр Українського товариства оцінювачів» та скасовано наказ Фонду державного майна України від 13.05.2016 за №989, яка ухвалена за аналогічних обставин. При цьому, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у своїй постанові також звернув увагу на існуючу плутанину із помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права щодо двох схожих за звучанням, але абсолютно різних за своїм змістом документів, а саме «сертифікат суб’єкта оціночної діяльності» та «сертифікат оцінювача» (наявність останнього кваліфікаційного документа у оцінювача не передбачена Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проте видача таких документів мала місце до моменту прийняття даного закону у липні 2001 року).

 

Не менш цікавою для аналізу є і постанова Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі за №815/2467/17, якою визнано протиправним та скасовано рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформлене протоколом від 30.03.2017 за №94 в частині зобов’язання оцінювача позачергово пройти програму підвищення кваліфікації за напрямком «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів», у тому числі прав на об’єкти інтелектуальної власності» за спеціалізацією 2.1 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об’єкти інтелектуальної власності» та за напрямком «Оцінка об’єктів у матеріальній формі» за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них», а також в частині попередження оцінювача про те, що якщо він до 01.06.2017 не виконає рішення Екзаменаційної комісії в частині проходження навчання за програмою підвищення кваліфікації, то на розгляд Екзаменаційної комісії буде винесено питання щодо позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулювання) за відповідною спеціалізацією. Цим же рішенням присуджено стягнути з Фонду державного майна України в особі Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України за рахунок бюджетних асигнувань на користь оцінювача витрати на оплату судового збору у розмірі 640,00 (шістсот сорок гривень).

 

У своїх позовних вимогах оцінювач наполягав на тому, що засідання Екзаменаційної комісії відбулося без його належного повідомлення, чим порушено його право надати свої зауваження, бути присутнім під час засідання, надавати докази та пояснення; оскаржене рішення прийняте без звіту та без рецензії на висновок експертної оцінки; рішення прийнято неправомочним складом комісії. При цьому, оцінювач вказав на те, що він не є суб’єктом оціночної діяльності, тому не робив звіту про оцінку, акту про оцінку, а, діючи як експерт, склав висновок експерта. Як наслідок, судом першої інстанції, а в подальшому і Одеським апеляційним адміністративним судом було визнано, що встановлення факту позбавлення позивача можливості взяти участь у засіданні Екзаменаційної комісії, надати відповідні пояснення та підтверджуючі документи, нівелює наслідки такого засідання, без надання правової оцінки підставам прийняття спірного рішення та без кваліфікації прийнятого позивачем «Висновку експерта від 11.08.2016 за №351/16».

 

На підставі ще двох рішень Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2017 у справі за №826/17665/16 та Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2017 у справі за №826/17665/16 визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформлене протоколом від 29.09.2016 за №89 в частині щодо позбавлення (анулювання) оцінювача спеціалізації 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них» з кваліфікаційного документа оцінювача – сертифіката від 31.08.1998 за №1204, виданого Фондом державного майна України спільно з Міжнародним центром приватизації, інвестицій і менеджменту, а також присуджено компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань Фонду державного майна України на користь оцінювача понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1191,20 (тисяча сто дев’яносто одна грн. 20 коп.).

 

Дані рішення цікаві для аналізу з позиції того, що на думку суду проживання на тимчасово неконтрольованій території України не може звужувати обсяг існуючих прав громадян України, а тому позивача не було повідомлено належним чином про розгляд питання щодо його професійної оціночної діяльності, дату та місце засідання Екзаменаційної комісії.

 

До того ж, суд досить оригінально трактує зміст поняття «неодноразовість вчинення відповідного грубого порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна». Так, Фонд посилався на факт прийняття оскаржуваного рішення за результатами розгляду рецензування 12 звітів про оцінку майна позивача, як на обставину, яка зумовлює наявність неодноразового грубого порушення нормативно-правових актів з оцінки майна. За словами ж суду, з матеріалів справи вбачається, що 12 звітів позивача про незалежну оцінку майна, щодо яких було проведено рецензування, складені щодо майна – окремих будівель, які обліковувалось на підприємстві, що ліквідується ТОВ «Восход». А оскільки всі 12 звітів про незалежну оцінку майна, щодо яких було проведено рецензування, складені щодо одного підприємства, яке ліквідується, має місце факт здійснення їх одночасного рецензування та розгляду на засіданні Екзаменаційної комісії. На підставі цього суд дійшов висновку про відсутність у даному випадку такої кваліфікуючої обставини, як «неодноразовість».