MENU
PERSPECTIVE
CURRENCY
INTERVIEW
CONTACTS
PDF Печать E-mail

ИЗМЕНЕНИЯ В ПОРЯДОК СОВЕРШЕНИЯ НОТАРИАЛЬНЫХ ДЕЙСТВИЙ

НОТАРИУСАМИ УКРАИНЫ: ТОНКИЙ РАСЧЕТ ИЛИ ФАЛЬСТАРТ

 

10 декабря 2017 года

 

В начале этой недели Министерство юстиции Украины утвердило приказ от 04.12.2017 за №3851/5 «Об утверждении изменений в Порядок совершения нотариальных действий нотариусами Украины» (приказ зарегистрирован в Министерстве юстиции Украины от 05.12.2017 за №1469/31337), согласно которому, в частности, нотариусы отныне обязаны в своих архивных делах оставлять только копии заключений о стоимости имущества, составленных субъектами оценочной деятельности, и документы, подтверждающие полномочия СОД на осуществление оценочной деятельности. При этом, сами отчеты об оценке имущества не будут храниться в делах нотариуса, а будут возвращаться лицам, которые их предоставили.

 

 

Zminy-do-Poryadku-vchynennya-notarialnykh-diy-notariusamy-Ukrayiny-tonkyy-rozrakhunok-chy-falstart

 

 

На початку цього тижня Міністерство юстиції України видало наказ від 04.12.2017 за №3851/5 «Про затвердження змін до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.12.2017 за №1469/31337), згідно якого, зокрема, нотаріуси віднині зобов’язані у своїх архівних справах залишати лише копії висновків про вартість майна, складених суб’єктами оціночної діяльності, та документи, які підтверджують повноваження СОД на здійснення оціночної діяльності. При цьому, самі звіти про оцінку майна не будуть зберігатися у справах нотаріуса, а повертатимуться особам, що їх надали.

 

 

Зміни до підпункту 1.18, затверджені наказом МЮУ

У розділі ІІ:

 

у главі 2:

 

у пункті 1:

 

у підпункті 1.18:

 

після слів «але не нижче» слово «оціночної» виключити, слова «та документа про оціночну вартість» замінити словами «у випадках, визначених статтею 172 Податкового кодексу України, та висновку про вартість майна»;

 

доповнити підпункт новим абзацом такого змісту:

 

«У справах нотаріуса залишаються копії висновку про вартість майна, складеного суб’єктом оціночної діяльності, який має повноваження на здійснення оціночної діяльності, та документа, який підтверджує такі повноваження. На копіях зазначених документів проставляється відмітка «згідно з оригіналом» із зазначенням дати та проставленням підпису нотаріуса. Звіт про оцінку майна повертається особам, що його подали».

 

 

Таким чином, після внесення відповідних змін до підпункту 1.18 пункту 1 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22.02.2012 за №282/20595, зміст даного підпункту у редакції від 08.12.2017 є наступним.

 

 

Зміст підпункту 1.18, у редакції від 08.12.2017

Розділ ІІ. Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій

Глава 2. Посвідчення правочинів про відчуження та заставу майна

 

1. Документи, що подаються нотаріусу при вчиненні правочину про відчуження та заставу майна

1.18. Нотаріус посвідчує правочин, який передбачає будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості та об’єкти незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування, за наявності документа про сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, обчисленого з ціни, зазначеної у правочині, але не нижче вартості такого нерухомого майна, визначеної суб’єктом оціночної діяльності згідно з вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна, у випадках, визначених статтею 172 Податкового кодексу України, та висновку про вартість майна.

 

У справах нотаріуса залишаються копії висновку про вартість майна, складеного суб’єктом оціночної діяльності, який має повноваження на здійснення оціночної діяльності, та документа, який підтверджує такі повноваження. На копіях зазначених документів проставляється відмітка «згідно з оригіналом» із зазначенням дати та проставленням підпису нотаріуса. Звіт про оцінку майна повертається особам, що його подали.

 

 

І тут відразу виникає питання, а чим саме була викликана така раптова лібералізація вимог? Чому Міністерство юстиції України та Нотаріальна палата України, які ще з лютого 2017 року на зустрічах із представниками Фонду державного майна України активно обговорювали проблему заниження суб’єктами оціночної діяльності вартості майна для подачі такої оцінки нотаріусам, у випадках передбачених законодавством, при вчиненні нотаріальних дій раптово приймають наказ, згідно якого у ФДМУ фактично втрачаються будь-які механізми проведення рецензування відповідних звітів – у нотаріусів такі звіти віднині не зберігаються, а замовник та субєкт оціночної діяльності і подавна не будуть подавати такі звіти державному регулятору на рецензування (будь-яка відповідальності за неподання звіту чинним законодавством не передбачена, тож навіщо зайві проблеми). Отже, в чому полягав тонкий розрахунок Міністерства юстиції України?

 

Для відповіді на це питання спробуємо дещо зануритися у минуле. Так, 20.12.2016 у стінах українського парламенту було провалене голосування про підтримку поправки №9 народного депутата Руслана Сольвара («Блок Петра Порошенка») до проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (законопроект №5132): за – 114, проти – 21, утрималися – 39, не голосували – 187, всього – 361. Нагадаємо, даною поправкою пропонувалося внести зміни до статті 172 Податкового кодексу України з метою запровадження в Україні автоматизованої системи контролю за визначенням оціночної вартості (електронної системи перевірки показників, які пов’язані з визначенням оціночної вартості об’єктів оподаткування – Єдина база даних звітів про оцінку).

 

Після цього, як вже повідомлялося раніше, 08.02.2017 відбулася зустріч представників Нотаріальної палати України та Фонду державного майна України з метою обговорення проблеми заниження суб’єктами оціночної діяльності вартості майна для подачі такої оцінки нотаріусу, у випадках передбачених законодавством, при вчиненні нотаріальних дій. За результатами зустрічі була досягнута домовленість, зокрема, про (1) спільну розробку методичних рекомендацій щодо форми, змісту та порядку формування звіту про оцінку вартості майна, (2) запровадження мінімальних оціночних вартостей на нерухоме майно в регіонах України – система реєстрації оцінок не буде пропускати звіти, в яких оціночна вартість буде нижче за певну межу (звичайно ж, з урахуванням площі об’єкта), (3) запровадження системи оприлюднення звітів про оцінку нерухомості з відповідним рівнем доступу.

 

На початку цього тижня Міністерство юстиції України видає наказ від 04.12.2017 за №3851/5 «Про затвердження змін до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», яким фактично дозволяє нотаріусам не зберігати у своїх архівних справах звіти про оцінку майна, складені суб’єктами оціночної діяльності у випадках, визначених статтею 172 Податкового кодексу України. А вже через два дні до українського парламенту вноситься на розгляд поправка №99 народного депутата Максима Курячого («Блок Петра Порошенка») до проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (реєстраційний №6776-Д), яка лише за збігом обставин в останній момент перед прийняттям законопроекту в цілому не набирає достатню кількість голосів за її підтвердження: за – 112, проти – 4, утрималися – 54, не голосували – 185, всього – 355. При цьому, поправка №99 Максима Курячого, як і фактично минулорічна поправка №9 Руслана Сольвара, була направлена на запровадження в Україні інформаційно-телекомунікаційної системи – Єдина база даних звітів про оцінку, до складу якої мали б входити база даних та модуль електронного визначення оціночної вартості (з метою перевірки вартості об’єктів оподаткування, внесеної суб’єктом оціночної діяльності).

 

Далі, відразу після прийняття парламентаріями в цілому проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (реєстраційний №6776-Д), ціла низка вітчизняних засобів масової інформації (на чолі з Інтерфакс-Україна та БізнесЦензор) активно починає поширювати новину про те, що в ході голосування за зміни до Податкового кодексу України, яке відбулося 07.12.2017 у стінах українського парламенту, Верховною Радою України було схвалено створення Єдиної бази даних звітів про оцінку, на необхідності впровадження якої наполягав народний депутат Максим Курячий («Блок Петра Порошенка»). Тим самим українські ЗМІ почали дещо вводити в оману суспільство, оскільки поправка №99 народного депутата Максима Курячого дійсно мала місце, була врахована і підтримана профільним Комітетом з питань податкової та митної політики, проте так і не змогла набрати достатньої кількості голосів на своє підтвердження.

 

Таким чином, судячи з усього вищезазначеного, тонкий розрахунок Міністерства юстиції України полягав в тому, що звіти про оцінку майна, складені суб’єктами оціночної діяльності у випадках, визначених статтею 172 Податкового кодексу України, віднині будуть зберігатися у повністю автоматизованій інформаційно-телекомунікаційній системі – Єдина база даних звітів про оцінку. Відповідно зберігати такі звіти ще й у архівних справах нотаріусів дійсно є недоречним. І вже точно Мінюст не міг собі уявити розвитку подій, в ході яких поправка №99 депутата Максима Курячого буде відхилена Верховною Радою України. Тобто Міністерство юстиції України, швидше за все, просто допустилося фальстарту.

 

Як наслідок, знову маємо ситуацію, за якої в оцінці для цілей оподаткування наявні проблеми не вирішуються, а лише заганяються у глухий кут – вибудуваний ФДМУ правовий механізм регулювання якості оціночних послуг (який ґрунтується на рецензуванні звітів суб’єктів оціночної діяльності) фактично є нікчемним, оскільки на практиці не дає жодного позитивного ефекту. Водночас, ФДМУ вперто продовжує відкрито лобіювати необхідність використання Єдиної бази даних звітів про оцінку, щодо якої у самого ФДМУ немає ані бюджету, ані технічно-матеріальної бази, ані фахівців відповідної кваліфікації, ані чітко сформульованого технічного завдання та строків його реалізації. Все це у поєднанні з іншими факторами вказує на те, що можливо перед ФДМУ стоїть конкретна задача по «приватизації» самого процесу регулювання оціночної діяльності і передачі відповідних функцій на аутсорсинг певним комерційним структурам з метою подальшої монополізації ринку оціночних послуг. Далі буде…